Залежно від інтонації слова-речен-
ня на письмі відокремлюються від
наступного речення крапкою або ко
мою, зрідка — знаком оклику, а в Ус
ному мовленні — паузою.
Слово-речення Т ак не треба плутв
ти з членом речення — обставиною
т ак, що відповідає на запитання як-
і відноситься до дієслова-присудки-
328
Так, я буду крізь сльози сміятись…
(Леся Українка).
Так ніхто не кохав (В. Сосюра).
У першому прикладі Так є словом-
реченням, яке відокремлюється пау­
зою, а на письмі — комою. У другому
так — обставина ( не кохав (як?) —
так) способу дії, у реченні не відок­
ремлюється.
Слово-речення Н і треба відрізняти
від заперечувальної частки ні, яка
вживається разом з тим чи іншим
членом речення ( ніхто, нічого, ні­
який, ніколи, ніде, ніяк) та єднально­
го (парного) сполучника сурядності:
Ні! Я ненавиджу спокій! Краще
вже вихор і вир! (Д. З агул ).
Лупайте сю скалу! Нехай ні жар,
ні холод не спинить вас! (І. Франко).