Складеним іменним присудком на­
зивають присудок, який складається
з іменної частини, що виражає його
зміст (лексичне значення), і до­
поміжного дієслова-зв’язки, що ви­
ражає граматичне значення способу,
часу та особи.
Люди — прекрасні. Земля — мов
казка.
Світ здається чарівною казкою,
нерозгаданим плетивом мрій.
Ти знаєш, що ти — людина… Ус­
мішка твоя — єдина, мука твоя —
єдина, очі твої — одні.
Найчистіша душа незрадлива,
найскладніша людина проста.
Ми — не безліч стандартних «я»,
а безліч всесвітів різних
(З те. В. Симоненка ).
_____ Граматика: морфологія, синтаксис
333
УКРАЇНСЬКА МОВА
Структура складеного іменного
присудка:
Дієслово-зв’язка + Іменна частина
• іменник
прикметник
• заименник
Дієслово бути (був,
є, буде) та дієслова з
послабленим лек­
сичним значенням:
ставати, являти • числівник
собою, робитися,
вважатися, зали-
шатш*. доводити- . діеприкметник
ся тощо.
С т ань просто мною. Я — тобою
ст а н у (О . З абуж ко).
В исот и т оді лиш вваж ают ься
в з я т и м и , коли їх верш ини він ­
чаю т ься прапором (Є.Л ет ю к).
З літ ам и , що там не кажіть, ста­
єш к у д и м удріш и м ( О. П ідсуха).
Іменна частина складеного при­
судка. У ролі іменної частини складе­
ного присудка можуть виступати
різні частини мови:
• Іменники в називному, родовому
або орудному відмінках без прий­
менника:
Ж и т т я — шалений герць добра і
зл а ( В. К олом ієць).
Л ю ди на ст ає людиною тільки се­
р ед лю дей ( И. Б ехер).
Іст и н а є добром інтелекту.
Л о гік а є чеснот ою інт електу
(Г . К ониський).
Прикметники в називному або
орудному відмінках, а також у фор.
мі вищого або найвищого ступеня­
м и серцями і любов’ю вірні (А. Ма­
лишко).
За смерть сильніше лиш кохання
(Б.-І.Антонич ).
0 самото, ти, знаю, найтрудніт,
Тебе навчитись тяжче, ніж
покори…
Є. Маланюк.
З усіх ут рат ут рат а часу най­
тяж ча ( Г. Сковорода ).
» Числівники (кількісні й порядкові):
Д ва плюс три — п’ять.
Він був т рет ім у черзі.
Вітчизна в нас одна (М. Рильський).
• Займенники:
Час — т ільки те, що можна
віддати
Людям на щастя і на добро.
Д. Павличко.
Я не т акий, щоб зрадити людину
(Леся У країн ка).
Без ядра горіх ніщ о, т ак само які
людина без серця ( Г. Сковорода).
• Дієприкметники:
Теплом і ясністю душа моя пови­
та… ( Олександр Олесь).
Він ще не знаний, ще не пережи
тий, єдиний день — життя мо*0
корона ( О. Теліга ).
• Фразеологічні сполучення слів (т0
ді вони заступають прикметник)-
Алюр був у т ри хрест и (С- Ск
ренко ).
334
Гоаматика: морфологія, синтаксис
Примітки.
1. При іменниках у називному відмінку
можуть уживатися частки це, то, ось, які
теж входять до складу присудка:
Вірний прият ель — то найбільший
скарб (Н ар. т е.).
Дружити — значить бути старанним
учнем у школі вимогливості (В. Су-
хомлинський ).
Дружба народів — це злагода й мир
(М. Рильський ).
2. Іменна частина складеного присудка
може включати порівняльні сполучники
як, ніби, мов, наче, начебто, нібито та ін.:
Степ — як суцільний криш таль (О. Гон­
чар).
Подих рідної землі — наче хліб з долоні
мами. Подих рідної землі — ніби ласка
наймиліша (В. Крищенко).
Складеним дієслівним присудком
називають присудок, що складається
з неозначеної форми дієслова, яка ви­
ражає його основне лексичне значен­
ня, і змінюваного допоміжного слова,
яке виражає його граматичне значен­
ня (спосіб, час, особу чи рід, число).
Хотіла б я ви йт и у чистеє поле,
припасти лицем до сирої землі…
Довго я не х о т іл а корит ися весні.
Я прагну усю мою т угу в єдинеє
слово злож ити.
Ти блискавицею м усиш світити у
тьмі…
Та невже ви й досі вірит и не перес- І
тали в камінне щастя?
Бажаю т ак скінчит и я свій шлях, І
як починала: з співом на уст ах І
(3 те. Л есі У країнки ). І
Структура складеного дієслівного
присудка:
Допоміжна частина Основна частина
1. Допоміжні дієслова
2. Прикметники та
дієприкметники Неозначена
3. Присудкові форма дієс лова
прислівники (інфінітив)
4. Стійкі сполучення
слів
Засоби вираження допоміжної
частини:
• Допоміжні дієслова:
• передають початок, кінець, про­
довження дії:
почати, стати, взятися, кинути­
ся, метнутися, кінчати, переста­
ти, кинути; продовжуватися, ли­
шитися, не переставати:
Ти зрікся мови рідної.
Тобі твоя земля
родити перестане.
Д. Павличко.
Я вірші став писать під вечір
золотий (В. Сосюра);
• виражають можливість, немож­
ливість, прагнення, бажання:
могти, мусити, хотіти, намага­
тися, бажати, думати:
Прагну небо бачити в синій хус­
тині (І. Драч). Хто багато взяв од
людей, мусить багато віддати
(Р. Іваничук).
• Прикметники (повні і короткі) та
дієприкметники:
УКРАЇНСЬКА МОВА
рад (радий), певен (певний) ,ладен
(ладний), згоден (згодний), готов
(гот овий), годен (годний), пови­
нен ( повинний); змушений, зо­
бов’язаний, покликаний:
Він ладен стати на оборону прав­
ди людської (О. Гончар). Люди, лю­
ди! Я ваш брат, я для вас рад жи­
ти, серця свого кров’ю рад ваше го­
ре змити (І. Франко).
• Присудкові прислівники:
треба, можна, слід, доцільно, не­
обхідно:
Без пізнання мети ніщо не можна
належно вивчити (Г. Кониський ).
• Стійкі сполучення слів:
не в силі, не в змозі, мати мож­
ливість, мати намір, виявляти ба­
жання, мати право:
І що нам смерть? Прожитого безмір­
ність ніяка смерть не в силі нам
узять (І. Франко).
РОЗРІЗНЯЙТЕ!
Складені дієслівні присудки не треба плутати з
простими, які мають при собі додатки або обста­
вини мети, виражені неозначеною формою
дієслова.
О б’єктний інфінітив відповідає на питання до­
датка й співвідноситься з окремим діячем: діє-
слово-присудок та неозначена форма дієслова
— різносуб’єктні дієслова.
Мені родять жити без ілюзій (Л. Забашта).
Порівняйте: мені радять, щоб я жила без ілюзій.
Інфінітив мети в реченні є обставиною мети при
дієсловах зі значенням руху, переміщення в
просторі та ін.
Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на
свіжий проруб (Л. Костенко).
Порівняйте: птиці злетілись на проруб для
того щоб спати.