1.3а допомогою сполучників
сурядності:
• єднальних — і ( й ) , т а (= і),
ні…ні, і…і, т а й, т акож (явища
відбуваються одночасно чи
послідовно);
• протиставних — а, але, та
(= ал е), зат е, проте, однак (яви­
ща протиставляються або
зіставляються);
• розділових — або, чи, або…або,
чи…чи, то…то (н е то…не то)
(явища несумісні або чергують­
ся). Наприклад:
По дорозі зн ущ ан ь і образ,
З Богом в серці й гіркою сльозою,
Крізь епохи і зболений час
Йшла Вкраїна моя сиротою.
С. Галябарда.
І карб минувшини, й новітні вияви,
І день прийдешній в рисах
дитинчат
В тобі, як в книзі, одкриваю,
Києве, —
І хори вічності м ені звучать!
Б. Олійник.
Чи тільки терни на шляху
знайду.
Чи ст ріну, може, де і квіт
барвистий?
Л еся Українка-
Любая, милая, чи засм учена
ходиш, чи налит а щастям вкраі1
(П. Тичина).
352
А вечір, мов чарівне решето, сіє і сіє
звідусіль то перші шматки пісень,
то жіноче цокотіння, то парубо­
чий перегук, то запізнілий скре­
гіт, жорен, то рев худоби, то ри­
піння санок, то поскрипування
промерзлих дерев (М. Стельмах).
2. Тільки за допомогою інтонації
(безсполучниковий зв’язок):
Як сірничок, припалений від сонця,
День спалахнув, обвуглився, погас.
Л. Костенко.
День без мислі, без читання, без ро­
зумового напруження — даремно
прожитий день (В. Сухомлинський).
Чесність з собою — це гармонія
думок, почувань, досвіду (В. Вин­
ниченко ).
3. Обома цими способами (мішаним:
сполучниковим і безсполучнико­
вим зв’язками):
Борвієм, пристрастю, і згагою
степів, і тугою темною, і буйними
дощами життя несеться (П.Фи-
липович ).
Як важко все життя до себе йти,
Дивитись в небо, чашею пролите,
Спинятися, наводити мости
І за собою зразу їх палити.
Л. Первомайський.
Повисла веселка над лісом і річкою,
оплелась у дерева барвистою
стрічкою,
-4 потім із неба зійшла поволі
І квітами стала у лузі і в полі.
І.Савич.
Не є однорідними членами:
1. Повторення одного й того самого
слова, яке вживається для підкрес­
лення тривалості дії, кількості
предметів:
На жоржини, на троянди
Ранок чистий, золотистий
Сипле сльози-діаманти,
Сипле іскорки перлисті.
Г. Чупринка.
Вийся, жайворонку, вийся
над полями,
Розважай людськую тугу
ти піснями
М. Рильський.
Не забудь, не забудь юних днів,
днів весни (І. Франко).
2. Поєднання двох дієслів в одній і
тій самій формі, які виступають у
ролі єдиного присудка (при друго­
му слові стоять частки не, так):
кричи не кричи, хочеш не хочеш,
слухаєш не слухаєш, іти так іти,
робити так робити.
Хочеш не хочеш, але мусиш зробити.
Ти гукай не гукай, а літа не почу­
ють (Б. Олійник).
Мати жде не діждеться, жу­
риться, сподівається (І. Нечуй-Ле-
вицький).
В житті мене ти й знать не
знаєш… (І. Франко).
3. Цілісні вирази фразеологічного ха­
рактеру:
ні те ні се, ні риба ні м’ясо, і сміх і
гріх, ні слуху ні духу, ні світ ні зо-
_І____ Гоаматика: морфологія, синтаксис
353
УКРАЇНСЬКА МОВА
ря, ні живий ні мертвий, ні пуху ні
пера, ні сіло ні впало.
Дід починав ні з сього ні з того каш­
ляти і позіхати (О. Довженко).
Світ який — ні краю ні кінця!
(В. Симоненко).