Узагальнювальними називають
слова, що об’єднують в одну групу всі
перелічувані предмети, ознаки, дії
тощо.
Узагальнювальне слово (словоспо­
лучення) виражає ширше, родове по­
няття, вказує на ціле, а однорідні
члени містять у собі видові поняття,
називають частини цілого:
Усе одбивається в пісні, як в морі:
Рожева зоря і червоная кров,
І темна ненависть, і ясна любов,
І промінь пожару, і місяць, і зорі.
Леся Українка.
Гомін різноплеменних мов, калей­
доскоп облич, паркий подих тро­
піків і гул Атлантики — все він
приніс з довколосвітніх мандрів
сюди, на рідний степовий берег
(О. Гончар).
Моє село, мої тумани,
Мої весінні солов’ї,
Досвітні роси на світанні,
І грози, й вигроми мої —
Усе, що чув, що передбачив,
Не виплакати.
П. Усенко.
УВАГА!
Узагальнювальні слова, як правило, Ј тими са­
мими членами речення, що й об’єднувані ними
однорідні члени. _______ –
Узагальнювальні слова можуть ви­
ражатися різними частинами мови:
Граматика: морфологія, синтаксис
іменниками (часто в поєднанні з
числівниками):
Щастя — це т рикут ник, а в нім є
три, боки: віра, надія, любов
(Б.-І.Антонич).
Отих, від кого йде наруга,
Три категорії всього:
Мій ворог, ворог мого друга,
Та ще друг ворога мого.
Д. Білоус.
У драмі людській небагато дій:
дитинство, юність, молодість і
старість (Л. Костенко);
• займенниками (все, всі, ніхто, ніщо):
Бездонне небо, місяць повний і ро­
жевий у променях невидимого сон­
ця, озеро, повите ранковим тума­
ном, пташиний щебет — все те
непомітно перекинуло мене в
інший світ, у світ мого дитин­
ства (Ю. Збанацький ).
Усе було, все кануло у Лету: роз-
луки, зустрічі, прощання і жалі
(0. Матусяк);
• прислівниками (скрізь, усюди, за­
вжди, ніколи, ніде):
На світі можна жить без еталонів,
По-різному дивитися на світ:
Широкими очима, з-під долоні,
Крізь пальці, у кватирку,
з-за воріт.
Л. Костенко.
Голос духа чути скрізь: по курних
хатах мужицьких, по верстатах
Ремісницьких, по місцях недолі й
сліз (І. франко).
Надворі повсюди лежала роса: на
пожовклій траві осінній, на круг­
лій павутині попід стріхою у
хліві, на капустах у городі (Г. Тю­
тюнник );
• узагальнювальним словом може бу­
ти й будь-яка інша частина мови:
Чудний наш народ: і сильний, і
сумний (В. Винниченко).
А ніч була дивна: тепла, темна та
тиха. Все тут мовби однакове: і
похилі до води вільхи, і засніжені бе­
реги (П. Загребельний ).
Примітка. Якщо узагальнювальне слово
стоїть у головній частині складнопідрядно­
го речення, то підрядна частина, що відно­
ситься до узагальнювального слова, теж ви­
конує узагальнювальну функцію:
Все своє дитинство я ходив по на­
сінню. Воно в нас було скрізь, де не
повернись: в горщиках, у вузли­
ках, на жердках у сінях, в повітці
попід стріхою, в сипанках, в мі­
шках та мішечках (О. Довженко).