Відокремлюються, В И Д ІЛ Я Ю Ч И С Ь
комами на письмі та паузами У в
мові, означення поширені і непоо111
рені, узгоджені і неузгоджень
360
Гоаматика: морфологія, синтаксис
Узгоджені означення
відокремлюються :
1 Якщо вони виражені дієприкмет­
никовим або прикметниковим зво­
ротами і стоять після означуваного
слова:
Добріє світ , народж ений в лю бові
(Т. Коломієць ).
Хай же буде благословенне життя,
звеличене працею, осяяне любов’ю
до матері-природи (В. Гжицький).
Мовчить мій цілий світ,
Загорнутий в легкі словесні
целофани.
Л. Костенко.
Ліс, закутаний у м ’яку білу габу,
стоїть непорушно, облитий мі­
сячним сяйвом (У. Самчук).
Хвала тому, хто людям
у приполі
Несе слова, подібні хлібу й солі,
І співи, гідні слави сіяча.
М. Рильський.
‘ Якщо вони відносяться до особового
займенника (незалежно від позиції):
Переповнений любов’ю, я відкрив
кохання книгу (П . Тичина).
Вона [любов] прийшла,
заквіт чана і мила,
ІРУКУ лагідно до мене простягла.
В. Симоненко.
І коли б солов’єм я співучим
У твоїх народилась лісах,
То про тебе, велику й могучу,
Я навчила б співать небеса.
М. Ткач.
Заслухані у відголосся м инулого,
задивлені у міраж майбут нього,
ми часто пропускаємо повз увагу
найцінніше — музику сьогодніш­
нього дня ( Ірина Вільде).
Іноді займенник може бути
опущений:
Закут аний у віт ер, накрит ий
небом і обмотаний піснями, ле­
жу, мов мудрий лис, під папороті
квітом… ( Б.-І. Антонич ).
3. Якщо вони поширені, стоять перед
означуваним словом і мають додат­
ковий відтінок обставинного зна­
чення — причини чи умови (мож­
на додати слова будучи, бувши):
Виснажені ат аками і великими
вт рат ами, німці не витримали
грізного натиску полку. Вражений
небаченим видовищем, хірург при­
кипів до місця (3 те. О. Довж енка ).
УВАГА!
До таких означень можна поставити ще питання
чому? за яко ї умови? незважаючи на що?, і
стоять вони переважно на початку речення.
Але якщо означення не має обставинного
відтінку й стоїть перед означуваним словом, то
воно не відокремлюється:
Степове безмежжя тече буйною зелена­
вістю хлібів, мерехтить нагрітим від сония
повітрям (І. Цюпа).
Теплом дихала настояна на травах і квітах земля
4. Якщо вони відділені від означуваного
слова іншими членами речення:
Срібним м аревом повит і,
Біля сіл стоять тополі.
Л еся Українка.
361
УКРАЇНСЬКА МОВА
Поле німує, знесилене вітром,
спить мертвим сном, руде, обдер­
те (М. Коцюбинський).
Млою ночі оповитий, скаче кінь
білокопитий, креше іскорки-огні
(Г. Чупринка).
5. Два або кілька непоширених озна­
чень після означуваного слова, як­
що перед ним уже є узгоджене оз­
начення:
Ніжна блакитна хвиля, чиста й
тепла, кидала на берег тонке ме­
реживо піни (М. Коцюбинський).
Я зірвав для тебе золоті майори,
В них осіння барва,
тепла і густа.
Т. Масенко.
Коли ж у препозиції такого озна­
чення немає, то непоширені озна­
чення, що стоять після іменника,
можуть відокремлюватися або не
відокремлюватися (за бажанням
автора):
Берізку, ніжну і струнку, цілує
вітер кучерявий (В. Сосюра).
Підводилось сонце червоне, заспа­
не, невмите (М. Хвильовий).
Мовчать каштани, стомлені і
мляві (В. Симоненко).
УВАГА!
Інколи структура речення вимагає використання
комбінованого знака — коми й тире (,—):
Сльози, пронизані сонцем,— веселка. Про­
мінь, умитий сльозою. — роса (А. Листопад).
У наведених реченнях відокремлюються озна­
чення, виражені дієприкметниковими зворота-
ми, що стоять після означуваних слів. Тире став­
ляться між підметами й присудками, виражени-
ми іменниками.
6. Кілька непоширених означень, що
стоять у кінці речення, відокрем­
люються тире:
Тихі, ніжні зорі спадали з неба —
білі, непрозорі… (Л еся Українка).
Я кину все. Я вірю в кілометри —
Обвітрені, задихані і злі.
Л. Костенко.
Володимирську гірку хтось наче
оббризкав фарбами — золотисти­
ми, коричневими, зелено-бурими,
(М. Олійник).
Відокремлення неузгоджених
означень
1. Неузгоджені означення, виражені
іменниками з прийменниками або без
них, відокремлюються обов’язково
за наявності відповідної паузи та осо­
бливого змістового навантаження:
Ось сонце віри — чисте і просте,
Ось сонце міри — з віжками
на храпах.
І. Драч.
2. Відокремлюються також неузго”
джені означення, що стоять в одно-
му ряду з узгодженими:
Ізум рудна, блискуча, з перпиС’
тою, ніжною піною, хвиля к°’
титься, грає, співаючи піснії
дзвінку (М. Вороний ).
Шукайте цензора в собі.
Він там живе, дрімучий,
без голі^^”
Л. Костенко.
Гоаматика: морфологія, синтаксис
З Відокремлюються неузгоджені оз­
начення, які відносяться до влас­
ної назви та займенника:
Верига, з опущ еним и плечима і
посірілими вп али м и щ оками,
вийшов до воріт ( П . П ан ч).
4. Неузгоджені означення, виражені
порівняльним зворотом, відокрем­
люються завжди:
У травах коник, як зелений гном,
на скрипку грає ( М . Рильський).
В небі хмарка, наче білий лебідь, про­
пливає в далекі краї (Д. П авличко).
5. Відокремлюються тире неузго­
джені означення, що виражені ін­
фінітивом із залежними словами
або без них та мають уточнювальне
значення й стоять здебільшого в
кінці речення (перед ними можна
поставити слово а саме):
Оце і є той випадок єдиний,
Коли найбільша мужність —
утекти.
Л. Костенко.
Божий дар ти маєш з неба — лю­
дям долю віщ уват и (М. Вороний ).
І розпочне моє нове село свою од­
вічну хліборобську справу —роби­
ти хліб, саджать городину, тво­
рить добро (Г. Світлична).
ПОРІВНЯЙТЕ!
Р°стежте, за яких умов узгоджене означення
“’Аокремлюються, а за яких — ні:
1^Шйіідошем хліба яскраво зеленіли.
‘ -Шші дощем вони яскраво зеленіли.
^ліба, змиті дощем, яскраво зеленіли.
4. Змиті дошем. яскраво зеленіли хліба.
5. Змиті дошем. хліба відразу зазеленіли.