Прикладка — це різновид означен­
ня, вираженого іменником.
Відокремлені прикладки бувають
поширені і непоширень
Як і означення, вони відокремлю­
ються комами й тире.
Прикладки відокремлюються
комами:
1. Якщо поширена прикладка стоїть
після іменника, до якого вона від­
носиться:
Час, великий диригент, перегортає
ноти на пюпітрі (Л. Костенко).
Фантазіє, богине легкокрила,
Ти світ золотистих мрій для нас
одкрила
І землю з них веселкою з’єднала.
Леся Українка.
Звертаючись до образу Лесі Укра­
їнки, до цього феномена людської
стійкості, можемо бачити, якою
силою може ставати в людині ви­
сокість її помислів, значимість
життєвого ідеалу, безмір любові
до свого народу (О. Гончар).
Кілька однорідних прикладок, що
стоять після пояснюваного іменни­
ка, також виділяються комами:
Дядько мій, Микита-
чорнокнижник,
Швець і мрійник, славний чоловік
Все життя розповідав про
ніжність,
Хоч її не бачив цілий вік.
А. Малишко.
2. Якщо поширена прикладка, що
стоїть перед пояснюваним іменни­
ком, має обставинний відтінок
(причини, умови, допусту):
Чудовий піаніст, Лисенко надзви­
чайно тонко й художньо передавав
твори Шумана, Шопена, Ліста
(В. Дяченко ).
Пристрасний мисливець, палкий
поборник охорони природи, Ос­
тап Вишня малює свої пейзажі з
прекрасним задушевним ліризмом
(М. Рильський ).
Як представник і керівник ради­
кальної партії, Франко роз’їж­
джав по Галичині, виступав на се­
лянських вічах і проводив пропа­
гандистську роботу (О.Дей).
УВАГА!
Якщо прикладка, що стоїть перед іменником,
має тільки означальне значення, то вона не
відокремлюється:
А життя творів славного икрдїнгького ПЕЈ
заїка і драматурга Юрія Івановича Яновсько-
га вимірюється віками ( С. Плачинда).
Блискичий хидажник-каоикатирист. тдД0 Ј
витий літеоатоо-пибліиист, неповтОВіШ’
поетичний повістяр, найвидотніший КІНЗВ^-
жисео-новатор Довженко був феноменаль
ним у мистецтві розповідання (Ю. Смо
364
Гоаматика: морфологія, синтаксис
З Якщо непоширена і поширена прик­
ладки стоять при особовому зай­
меннику (незалежно від позиції):
Син Донеччини, задушевний лі­
рик, він [В. Сосюра] був серед тих,
хто глибоко відчув красу українсь­
кого поетичного слова і виявив його
нові можливості (О. Гончар).
Піднявшись із найглибших надр крі­
пацького розпашілого пекла, він, ве­
ликий Тарас, з прометеївською си­
лою викриття жбурне в очі царям,
панству слово гніву ( О. Гончар).
4. Якщо прикладка приєднувана до
пояснюваних іменників чи особо­
вих займенників за допомогою слів
або (у значенні тобто), у тому
числі, наприклад, зокрема:
Мовознавство, або лінгвістика, —
це наука про мову.
5. Якщо прикладка приєднується за
допомогою слів родом, на ім’я, на
прізвище, за національністю та
інших:
Гей, був у Січі старий козак, на
прізвище Чалий (Нар. те.).
Козак Бобренко, на ім’я Григорій, —
єдиний син достойної вдови
(Л. Костенко).
6* Прикладки зі сполучником як, як­
що вони мають значення причини:
Як учений, етнограф і фолькло­
рист, Франко все життя з палким
інтересом ставився до народної
творчості (М. Рильський).
В інших випадках (у значенні
«в ролі кого, чого») прикладка не
відокремлюється:
Я виїхав до Одеси й улаштувався
на роботу на кінофабрику як ре­
жисер.
«Звенигора» в моїй свідомості
відклалася як одна з найцікаві­
ших робіт (О. Довженко).
ПОРІВНЯЙТЕ!
1. Відомий лікар Тетяна Попова видала книгу
«Нариси про гомеопатію».
2. Як лікар-гомеопат. Тетяна Попова допо­
могла вилікуватися багатьом хворим.
3. Тетяна Попова як лікар-гомеопат видала
книжку рекомендацій для зцілення від ба­
гатьох хвороб.
7. Якщо прикладка, виражена за­
гальним іменником, стосується
власної назви і стоїть після неї:
Син Яця-коваля, Іван рудоволосий.
Рибалка і мудрець, поет і каменяр,
Не надививсь на блиск і на
повзверхній чар.
На Чайльд-Гарольдів плащ, на
Лорелеї коси.
М. Рильський.
Я місця шукаю на Віслі зеленій.
На плитах вокзальних,
біля тої стіни.
Де плакав Стефаник
скорботності геній,
Пробитий сльозами Галичини.
Д. Павличко.
Суворий Данте, вигнанець
флорентійський,
365
УКРАЇНСЬКА МОВА
Встає із темряви часів
серед ньовічних.
Леся Українка.
8. Якщо прикладка — власна назва
— відноситься до загального імен­
ника й служить для його уточнен­
ня, а перед нею можна вставити
слова тобто, а саме:
А спів Садовського! А Саксагансь-
кий — маг! Два характерники,
Панас той і Микола, що народи­
лися в розложистих степах, де
вітер та народ була їх перша шко­
ла (М. Рильський ).
9. Якщо прикладка стосується про­
пущеного в реченні іменника:
О рідне слово, хто без тебе я?
Німий жебрак, старцюючий
бродяга,
Мертв’як, оброслий плиттям
саркофага,
Прах, купа жалюгідного рам’я.
Д. Павличко.
Прикладки відокремлюються тире:
1. Якщо поширена прикладка має до­
даткове пояснювальне або уточню-
вальне значення й перед нею мож­
на поставити а саме (стоїть на по­
чатку або в середині речення):
Мандрівник вічний — невблаган­
ний час іде вперед, його не зупини­
ти (В. Симоненко).
І земля — наречена в молочнім
цвіту яблунево-рожевих садів —-
мліє солодко (Є. Маланюк).
УВАГАЇ
Якщо за умовами контексту в кінці відокремле­
ної прикладки повинна стояти кома, то ставить­
ся тільки перше тире:
Перші свої сценічні кроки і Ліницька, і Левиць-
кий ставили в трупі Марка Кропивницького —
иього основоположника икоаїнського теат-
ои і першого ж на икраїнській сиені цчитєлп.
режисеоа. що вказав методи гри і дав напря­
мок творчості цілому поколінню артистів
(М. Вороний).
2. Якщо поширена прикладка має у
своєму складі розділові знаки:
Там, по тому боці, були хащі кущів
і дерев — густ і й непролазні за­
рослі, і від них пахло вогкістю і
рясним листям (Ю. Смолич).
3. Якщо треба підкреслити само­
стійність прикладки (частіше в
кінці речення):
Не цвітуть на вікнах герані —
сонний символ спокійних буднів
(О. Теліга).
На порозі гість веселий — дощ бла­
китний, весняний (М . Рильський).
Тихо-тихо ст ікає на землю зерно
— перест иглі сльози степів
(М . Стельмах ).
Іду, і поруч твердо
Крокує Честь — мій секундант ■
Б. Олійник.