Звертання — це слово або сполу*
чення слів, що називає особу чи пред
мет, до якого безпосередньо звер
тається мовець.
Основна функція звертання — при
вернути увагу співрозмовника:
Мово рідна! Ти ж — як море — без
конечна. могутня, глибинна. Кра
со моя! У тобі мудрість віків, і
пам’ять тисячоліть, І зойк ма
терів у годину лиху, і переможний
гук лицарів твоїх у днину погідну…
Скарбе мій єдиний, з тобою я най-
багатший і. найдужчий у світі, без
тебе — перекотиполе, що його ві
тер несе у сіру безвість. Твердине
моя, і захисток, і гордість, і роз
рада в годину смутку… Люблю і
твою ніжність, ласкавість, лагід
ність, коли ти одним-однісіньким
словом зігріваєш, мов сонцем, і
підносиш над хмари та між зорі, і
повертаєш до діяння, до життя,
наснаго моя і мудрий вічний вчи
телю мій. Тож такою і будь вічно,
мово рідна! (С. Плачинда).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Уточнювальні члени речення
Наступна: Способи вираження звертань