Новий довідник: Українська мова. Українська література

Групи вставних конструкцій за значенням

Вставні конструкції м ож уть
виражати:
374
Грама тика: морфологія, синтаксис
Упевненість чи невпевненість:
безперечно, безумовно, справді, зро­
зуміло, дійсно, звичайно, очевидно,
напевно, без сумніву, певна річ,
правда, здається, мабуть, може,
можливо, либонь, імовірно, сказа­
ли по правді, ніде правди діти,
правду кажучи, смію запевнити,
слово честі.
Мабуть, краса — найвища з
істин, тому так прагнуть до неї
люди (П. Загребельний).
Мабуть, мій дім не тут. Мабуть,
аж за зорею (Б.-І.Антонич).
Весну, либонь, зачарували (Є. Гу­
цало ).
Маємо жити, звичайно, не хлібом
єдиним (Б. Олійник).
Можливо, окремі особистості —
лише листя на могутньому дереві,
ім’я якому — людство (В. Дрозд).
• Почуття мовця (радість, задово­
лення, жаль, незадоволення, зди­
вування, обурення):
на щастя, на радість, на диво, на
жаль, як на зло, як навмисне, як на
лихо, дивна річ, соромно сказати,
чого доброго, хвалити долю, нівроку.
Жахіть війни, на щастя, ви не за­
знали ( О. Гончар ).
‘ Вказівку на джерело повідомлення:
кажуть, як кажуть, на мою дум­
ку, гадаю, за висловом.., за вчен­
ням.., за словами.., за повідомлен­
ням, за визначенням, як відомо,
помоєму, по-вашому, пам’ятаю.
Сумління людське, виявляється,
схоже на вулик: його теж можна
розтривожити. (В. Скуратізський).
Кажуть, юність нерозсудлива
й тривожна.
Кажуть, юність —
мов жар-птиця золота…
Л. Забашта.
Українські пісні — це, за словами
Гоголя, народна історія, яскрава,
сповнена барв (3 підручника).
• Послідовність викладу думок,
зв’язок між ними:
по-перше, по-друге, наприклад, на­
решті, зрештою, до речі, крім то­
го, отже, між іншим, значить,
навпаки, проте, однак, таким чи­
ном, узагалі, одне слово, так би мо­
вити, власне кажучи.
Любов відкрити важче, ніж
Америку.
По-перше, чи до неї допливеш?
Л. Костенко.
Словом, я до безумства люблю не­
бо, трави, зорі, задумливі вечори,
ніжні осінні ранки.
(М. Хвильовий ).
Коли мовчать, то, отже, цілком
схвалюють (Нар. те.).
Окрім того, вставні конструкції
можуть:
• Привертати, активізувати увагу
співрозмовника:
чуєте, уявіть собі, вірите, звер­
ніть увагу, зрозумійте, послухай­
те, погодьтеся, між нами кажучи.
375
Захочеш — і будеш. В людині,
затям.
Лежить невідгадана сила.
Олег Ольжич.
• Бути словами ввічливості:
прошу, будь ласка, будьте ласкаві,
пробач те, вибачте, даруйте на
слові.
Ти не плач, не плач, і пробач мені,
чусш, пробач (Л. Талалай).
Але любити ворогів, пробач мені, я
не навчуся ( Н. Лівицька Холодна).
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕІ
1. Лиш е вставними (тобто завжди виділяються
ком ам и) буваю ть слова:
м а б ут ь , по-перш е, по-друге, щ оправда,
к р ім т ого, о вт ім , о т ж е ;
у середині простого речення — однак, одн а­
че, прот е.
2. Н іко л и не буваю ть вставними і не виділяють­
ся ком ами:
новіт ь, м а й ж е , приблизно, принаймні, все-
т аки, м овби, нем овби, неначе, нібит о, ад­
ж е , прит ом у, причому, т им часом.
3. Завжди слід виділяти вислови, у яких є
дієприслівники мовлячи, ка ж учи (правду
к а ж у ч и , м іж на м и ка ж уч и , власне ка ж у ч и )
або їх м ож на підставити.
Вставні слова потрібно відрізняти
від означуваних слів, які є чле­
нами речення. Запам’ятайте:
І.Якщо в простому реченні, крім
предикативного центру (підмет +
присудок), є ще присудок (здаєть­
ся, кажуть, уявіть, треба гадати)
або підмет і присудок (я знаю, я пе­
вен ), то таке речення без вагань
УКРАЇНСЬКА М О ВА __________________ _
376
треба виділяти. Присудок вставно-
го речення найчастіше буває вира­
жений особовою формою дієслово
(сподіваюся, припустімо, чуєте
пробачте, як кажуть, прошу), рід.
ше — неозначеною формою дієсло­
ва в поєднанні з іншими словами
(ніде правди діти, можна сказати
треба підкреслити, хвалити долю).
2. В інших випадках, щоб упевнити­
ся, чи певне слово вставне чи ні, пе­
ревіряємо його питанням (перед тим
знайшовши підмет і присудок).
Якщо слово в реченні відповідає на
питання (як? коли? як часто? з
якою метою?), то воно не є встав­
ним і виділяти його комами не
можна. Якщо ж не відповідає і йо­
го можна вилучити з речення, не
порушуючи структури, то це слово
вставне і його виділяємо комами.
ПОРІВНЯЙТЕ!
По-моєми. сьогодні б уд е т еплий день (вставне
слово).
Він зробив це по-м оєм и (як? — обставина спо­
собу дії).
По моєми п о д в ір ‘ї ходять горді павичі (по
чиєму? — означення).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.