Новий довідник: Українська мова. Українська література

Групи безсполучникових речень

За характером синтаксичних і
смислових зв’язків між простими ре­
ченнями безсполучникові складні
речення поділяють на дві основні
групи — з однотипними та різнотип­
ними частинами.
Безсполучникові речення з одно­
типними частинами (є синонімічни­
ми до складносурядних речень):
Найогидніші очі порожні,
Найгрізніше мовчить гроза,
Найнікчемніші дурні вельможні,
Найпідліша брехлива сльоза.
В. Симоненко.
Блакить мою душу обвіяла,
Душа моя сонця намріяла,
Душа причастилася кротості
трав.
П. Тичина.
Смислові відношення в таких
реченнях:
1. Одночасність дій, явищ:
423
УКРАЇНСЬКА МОВА
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Зорі сяють; серед неба
Горить білолиций.
З те. Т. Шевченка.
2.Часова послідовність дій,
явищ:
Минають дні, минають ночі,
Минає літо.
Попрощалось ясне сонце
З чорною землею,
Виступає круглий місяць
З сестрою зорею.
З те. Т. Шевченка.
3.Зіставлення змісту одного ре­
чення зі змістом іншого або їх про­
тиставлення:
Ще сонячні промені сплять —
Досвітні огні вже горять…
Пан гуляв у себе в замку —
У ярмі стогнали люди.
З те. Лесі Українки.
Такі речення поширені в розмовно­
му стилі, часто використовуються в
приказках, афоризмах, сентенціях:
Рада б зірка зійти — чорна хмара
заступає (Нар. те.).
Життя, кажуть, зжити — не по­
ле перейти (Панас Мирний).
Життя коротке — мистецтво
вічне (Гіпократ ).
Безсполучниковими складними
реченнями з неоднорідними (різно­
типними) частинами називають так
безсполучникові речення, у яких од.
на частина залежить від іншої семан­
тично та інтонаційно (є синонімічни­
ми до складнопідрядних речень).
Смислові відношення у таких
реченнях:
• часові:
Зайде сонце — Катерина
По садочку ходить.
Зійде сонце — утру сльози,
Ніхто й не побачить.
З те. Т. Шевченка.
• умовні:
Защебече соловейко
В лузі на калині, —
Заспіває козаченько,
Ходя по долині.
Т. Шевченко.
• з’ясувальні (пояснювальні):
І досі сниться: під горою
Між вербами та над водою
Біленька хаточка.
Т. Шевченко.
наслідкові:
Підняв шапку — човни стали.
Грає кобзар, виспівує —
Аж лихо сміється.
З те. Т. Шевченка.
причинові:
Добре тому багатому:
Його люди знають…
Не жди сподіваної волі: вона
заснулч-‘
З те. Т. Шевченка.
424
, порівняльні:
Засіяли карі очі — зорі серед ночі
(Т. Шевченко).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.