у складному безсполучниковому
реченні ставляться такі розділові
знаки: кома, крапка з комою, дво
кр ап ка і тире. їхнє вживання зале
жить від смислових відношень між
частинами речень цього типу.
Ставимо кому, якщо частини без
сполучникового речення виражають
одночасність, послідовність чи спіль
ність дій або явищ (можна вставити
сполучник і) та тісно зв’язані між со
бою за змістом:
Одгоріли, погасли останні огні,
Облетіло жоржиною літо.
В. Сосюра.
Сади стоять, обдмухані вітрами,
Листки летять, киваючи гіллю.
Л. Костенко.
Минула осінь, одвіяла, одхурдели-
ла зима, настала бентежна пора
рясту — пора зацвітань і одцві-
тань (М. Стельмах).
Співає Маланці колос, сміється
лука ранніми росами, дзвоном коси
кличуть городи, синім сочистим
листом тучна земля диха на неї
теплом (М. Коцюбинський).
На білу гречку впали роси,
Веселі бджоли одгули,
Замовкло поле стоголосе
В обіймах золотої мли.
М. Рильський.
Крапку з комою ставимо:
Якщо окремі частини безсполуч
никового речення:
• ускладнені і мають свої розділові
знаки (коми);
• не мають тісного зв’язку у змісті
(зберігають певну смислову са
мостійність). Наприклад:
Глибоке зоряне небо; місяць-князь
високо стоїть на ясній оболоні й
блідне перед наступаючим ран
ком; східний край неба вже побілів
і пройнявся рожевим серпанком…
(М. Старицький ).
Білі акації будуть цвісти
В місячні ночі жагучі;
Промінь морями заллє золотий
Річку, і верби, і кручі.
В. Сосюра.
Річка мов пояс; лісу смуга;
Мов повінь, трави обнялись.
Б.-І.Антонич.
Ходять хмари, ходять хвилі
На північнім небосхилі,
Чорні хмари непрозорі
Затулили ясні зорі;
Все заснуло в сірій млі;
Ніч царює на землі.
Г. Чупринка.
Двокрапку ставимо:
І.Якщо друга частина доповнює
зміст першої (можна вставити спо
лучник що):
____ Грама тика: морфологія, синтаксис
425
УКРА ЇНСЬКА МОВА
Я знаю: моя Україна
Воскресне на поклик добра!
Д. Павличко.
Слухай: Батьківщина свого сина
кличе найпростішим, неповтор
ним вічним словом (Б.-І.Антонич).
Ми смертні. Та знайте:
Народ не вмира.
Б. Олійник.
2. Якщо друга частина пояснює зміст
першої (можна вставити тобто, а
саме):
Здається, вчора я відкрив
Простої істини коріння:
Життя тримає двоє крил —
Закоханість і устремління.
М. Подолян.
Така судьба усіх співців чудових:
їх тернами увінчує життя.
І. Кочерга.
Така пора: кому — любить,
Кому — згадать колишнє.
М. Луків.
Я додам вам раду щиру:
І при щасті майте міру.
Л. Глібов.
3. Якщо в першій частині є слово, що
означає дію (вийти, подивитися,
прислухатися, відкрити), а діє
слова сприйняття (побачити, почу
ти, зрозуміти) немає, але його
можна вставити: «і побачив, що»,
«і зрозумів, що», «і почув, що»:
Он глянь: вже лицарі летять
Народ з неволі визволять.
Олександр Олесь.
Вийду: а обрій — шипшинний
Гляну: а небо — як ти.
В. Сосюра.
Поглянь у себе: море там вирує
піниться і грає ( С. Горлач).
4. Якщо друга частина вказує на при-
чину того, про що йдеться в перщ^
(можна вставити сполучники бо
тому що):
Не бійтесь заглядати у словник ■
Це пишний яр, а не сумне
провалля.
М. Рильський.
Ні, не можу заснути:
На столику диха чебрець.
Є. Маланюк.
Не повертайтесь на круги своя:
Нічого це, крім болю, не
приносить.
М. Луків.
Налагодь струни золоті:
Весна бенкет справляє.
Олександр Олесь.
Тире ставимо:
І.Якщо зміст частин зіставляється
чи протиставляється (можна вста
вити сполучники а, але, проте):
Діла добрих оновлюються —
Діла злих гинуть.
Т. Шевченко.
Ораторів у нас уже тьма-
тьмуЩа ”
Оратаїв, на жаль, іще замало.
В. Кочевський-
426
Граматика: морфологія, синтаксис
Голубими очима вдивляється в
небо дитя —
Голубими дорогами одпливає,
одходить життя.
В. Свідзинський.
Мало прожити життя —
Треба життя зрозуміти.
Є. Плужник.
2. Якщо в першій частині вказується
на час, умову дії, про яку йдеться у
другій частині (можна вставити
сполучник коли, якщо):
Посієш учинок — пожнеш звичку,
посієш звичку — пожнеш характер,
посієш характер пожнеш долю.
Здобудеш освіту — побачиш біль
ше світу.
Зобов’язався словом — закріпи
ділом.
Нар. те.
У товаристві лад —
Усяк тому радіє.
Л. Глібов.
Забудеш рідний край —
Тобі твій корінь всохне.
П. Тичина.
3. Коли хоча б одна частина побудова
на як еліптичне речення (це різно
вид неповного):
Заходимо в перший намет — на
столі польові квіти (М. Коцю
бинський ).
4. Якщо друга частина виражає на
слідок чи висновок з того, про що
йдеться в першій (можна вставити
через те, тому, тоді):
Гаї шумлять — я слухаю.
Хмарки біжать — милуюся.
П. Тичина.
Заспіваєш — аж світяться ранки
(А. Малишко).
За добро добром спіши воздати —
Мудрість завше доброю була.
М. Луків.
Добро втратити — небагато
втратити! Мужність втратити
— втратити все! (О. Гончар).
5. Якщо зміст другої частини порів
нюється зі змістом першої (можна
вставити сполучники мов, ніби, наче):
Подивилась ясно — заспівали
скрипки (П. Тичина).
Гляне — холодною водою обіллє
(Марко Вовчок ).
Треба мати на увазі, що в художніх
творах розділові знаки між части
нами складного безсполучниково
го речення часом поставлені не за
правилом, а відповідно до інто
нації:
Я вірю — (за правилом потрібна
двокрапка: доповнення) удвох нам
не відати горя (В. Коротич ).
Дивлюсь у воду — (за правилом
потрібна двокрапка: пропущено і
бачу) місяць у воді сміється
(О. Довженко).
Сумління людське, виявляється,
схоже на вулик, (за правилом
потрібна або двокрапка: причина,
або тире: висновок) його теж мож
на розтривожити (О. Гончар).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Групи безсполучникових речень