Схема розбору:
1. Назвати предикативні частини, з
яких складається речення.
2. Визначити спосіб зв’язку.
3. З’ясувати смислові зв’язки між час­
тинами (однорідні, неоднорідні).
4. Зробити аналіз кожного простого
речення за схемою розбору просто­
го речення.
5. Пояснити розділові знаки.
6. Накреслити схему речення.
Зразок аналізу:
Чую ваш голос простий і ласкавий,
Предки безсмертні мої:
Праця людини — окраса і слава,
Праця людини — безсмертя її.
В. Симоненко.
1. Речення за будовою складне, тому
що містить три предикативні центри.
2. Прості речення поєднані без спо­
лучників, а за змістом та інтона­
цією. Отже, речення складне, без­
сполучникове.
3. Дане речення має неоднорідні (різ­
нотипні) частини. Друге й третє
прості речення пояснюють, роз­
кривають зміст першого, тому ста­
вимо двокрапку між ними.
4. Перше просте речення — одно­
складне, означено-особове, поши­
рене, повне, ускладнене пошире­
ним звертанням. Друге — двоск­
ладне, поширене, повне, ускладне-
не однорідними присудками. ТрЄТє
— двоскладне, поширене, повне
неускладнене.