Обряди весняного циклу. У давни­
ну твори, виконувані у весняний час,
були своєрідними магічними замов­
ляннями, спрямованими на те, щоб
прискорити весняне відновлення
природи. Часто обряди супроводжу
валися танцями.
Веснянки (гаївки, гагілки) ~~ П1
ні, які мають закличний характер
(«закликають весну»), славлят
прихід весни та оспівують воскреси
природу, висловлюють сподівання
добрий урожай. Наприклад:
Прийди, прийди, весно,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам квіток. 0.
Обряди літнього циклу. У «*»
родна творчість літнього циклу ■
довженням річної календарної
Усна народна творчість
довості. Давні предки-слов’яни свят­
кували прихід літа з настанням теп­
ла, тобто з повною перемогою літа
над зимою. Центральне свято — день
Купала, а всі інш і вважаються своє­
рідним приготуванням.
Відповідно до літніх свят та обря­
дів виділяють: маївки, русальні піс­
ні, петрівчані пісні, купальські пісні.
Маївки (від «м ай» (травень) або
«маяти» (прикрашати зеленню)
або «мавки» ( духа лісу та поля)) —
пісні, якими супроводжувалися об­
ряди Зеленої (Клечальної) неділі та
пов’язані з нею розваги молоді. До
цього свята всі будівлі в селі, ворота
та вулиці «клечалися» — прикраша­
лися зеленню. Це, на думку давніх
людей, мало відганяти нечисту силу.
Цей день вважався початком святку­
вання Русалій, які знаменували пов­
не завершення весни й настання літа.
Окрему групу становлять маївки,
якими супроводжувалися обряди
прикрашання худоби, — пастуші
пісні. Наприклад:
Мене мама будила (2)
І так мене просила,
Аби я збирав цвіточки (2)
Худобі на віночки.
Тема молодечих ігор відбита в ма­
вках, якими супроводжувалися ри­
туали «гойдалки» — гойдання дівчат І
та хлопців на «вербових колисках».
Русальні пісні — жанр календар­
но-обрядової лірики, пов’язаний зі
святкуванням Русалій (Русального
тижня, Русального Великодня). У ру-
сальних піснях широко відображені
образи землі, води, місяця, ночі, бере­
га, річки, криниці, верби тощо, як-от:
Ой вигляни, срібний місяцю,
із-за хмароньки,
Бо повинна вийти з води
сестриця-русалонька.
Розпрощалася вона зі світом,
моя мила,
А сьогодні повинна вийти,
бо Зелена неділя.
Хоч русальні пісні сповнені глибо­
кого ліризму, поетизації образів лісо­
вих, польових та водяних істот, ува-
жалося, що русалки можуть завдати
багато шкоди людям і навіть забрати
їх із собою на дно річки, озера.
Завершували Русалії проводами
русалок із села:
Проводили русалочки, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,
Да нашого житечка не ломили,
Да наших дівчаток не ловили.
Кульмінацією ритуалів та ігрищ
літнього періоду було свято Купала,
що супроводжувалося купальськими
піснями. Цей день уважався шлюбом
води і сонця (Лади з Купалом).
Вінок у купальських піснях є дав­
нім язичницьким образом, символом
річного коловороту, сонячного світла,
безконечності, а також дівочої долі.
Вийди, вийди
До нашого Лада-гай!
453
Подаруй віночки нам,
Ой Купало-Купалочко,
Віночки подай!
Одним з купальських ворожінь був
обряд пускання вінків на воду. За
тим, як вони пливли (швидко, обер­
таючись, тонучи, зв’язавшись з
іншим вінком тощо), визначали май­
бутню долю.
Удень купальські ігри відбувалися
навколо рядженого деревця (Купайли-
ці), а ввечері — навколо ритуального
вогнища, що має «горіти високо», сим­
волізуючи з’єднання землі з небом. Об­
ряд перестрибування через вогонь
символізує очищення. Потім молодь
ішла в ліс «шукати цвіт папороті».
Згодом церква в цей день установи­
ла свято святого Івана.