Загадка (від «гадка» — думка, «га
дати» — думати, мислити) — ко
роткий твір, у якому в завуальованій
алегоричній формі зашифровано пев
ний предмет чи явище, первісне зна
чення яких треба відшукати. Кожна
загадка — це художній опис, яскраве
зображення загаданих предметів і
явищ. У загадках, як і в прислів’ях,
виражені спостереження народу над
явищами людського життя та приро
ди, відбито його досвід, мудрість, йо
го вміння образно мислити. Загадки
— один з найдавніших і найпоши
реніших видів народної творчості. У
свідомості людей вони живуть тися
чоліттями. Чимало загадок зберіга
ють і відображають первісні, міфо
логічні погляди на природу: «Той,
що живе в лісі» (лісовик), «Той, кого
не згадують о півночі» (чорт), «Ви
соко стоїть, одно око має, усюди за
глядає» (сонце). Пізнаючи природу,
людина змінювала свої погляди. За
гадки завжди були однією з форм
457
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
навчання молоді, через них переда- І
вався життєвий досвід народу, знан
ня, з їх допомогою розвивалися розу
мові здібності, кмітливість. Пізніше
загадування загадок набрало розва
жального характеру: їх загадували
під час свят та забав, на вечорницях.
Сьогодні загадки майже повністю пе
рейшли в дитячий фольклор. Народ 1
пам’ятає старі загадки та весь час скла
дає нові, у яких відображено спосте
реження за новими явищами життя.
З появою книги, автомобіля, літака,
паровоза з’являються загадки про ці
предмети: «Мовчить, а всіх навчить*
( книжка), «Щ о летить — крило має,
а крилами не махає?» (літ ак), «Ог
нем не запалиш, водою не погасиш»
( електрика), «Дерево та дріт — кри
чить на весь світ» ( телеграф).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Малі жанри. Прислів’я і приказки
Наступна: Казки