Легенда — народне оповідання про
події, які сприймаємо як достовірна
вірогідні.
Міфологічні легенди — це фанта
тичні оповіді про чудодійні перетво
рення людей на звірів, птахів, У квіТІ
й рослини, а також про русалок, в
дяників, вовкулаків, перелеснй
тощо. У всіх слов’янських народі®
бутує легенда «Про вужа-перевертвЯ ‘
який полонив біля води дівчину»
її ЧОЛОВІКОМ І оселився в її ДОМІ’
туживши за своїм родом, вхН ^
вертається назад і залишається ^
назавжди. По дружину він пос
460
Усна народна творчість
свого товариша, та вона не хоче поки­
нути свій рід і йти за чоловіком, а то­
му перетворюється на зозулю. (Ін­
ший варіант — хтось із родичів
дружини вбиває чоловіка-вужа, дру­
жина обертається глухою кропивою).
Апокрифічні легенди — це усні
оповідання на біблій н і чи єван­
гельські теми, про святих.
Історичні легенди — це оповідан­
ня про незвичайні, фантастичні епі­
зоди, пов’язані з історичними поді­
ями минулого. Ц е легенди про похо­
дження міст, гір, річок, долин, про
конкретні історичні постаті.
Легенда «П р о Михайлика і Золоті
ворота» розповідає про те, як під
київськими стінами зупинився Ба-
тий з військом. Щ об проявити зне­
важливе ставлення до хана, відваж­
ний воїн, Михайлик, випустив стрілу,
яка впала в ханову тарілку. Батий
сказав киянам, що відступить від
міста, якщо вони видадуть йому за це
Михайлика. Мешканці міста поради­
лися й вирішили видати. Михайлик,
почувши це, виламав Золоті ворота,
Що закривали чужинцям дорогу в
місто, настромив їх на спис, і, про­
їхавши непоміченим через ворожий
табір на коні, подався до Царгорода.
Так у Царгороді з ’явилися Золоті
ворота, а Київ був відданий на поталу
ворогові.
Життя Запорізької Січі, її закони й
табу, легендарні перемоги козаків,
звитяжні подвиги окремих лицарів
сприяли виникненню й поширенню
незчисленної кількості легенд. Уся
історія від зародження козацтва до
зруйнування Січі супроводжується
легендарними оповідями. Народ по-
своєму пробував пояснити походжен­
ня козаків: чи то з маленьких дітей,
що заблудили або повтікали з дому,
чи з воїнів, яких один магнат посилав
на допомогу іншому, а вони виріши­
ли не йти на службу й поселилися в
степу, чи з дванадцятьох братів, які
жили в лісі. У багатьох оповіданнях
козаків змальовано як окремий на­
род, що звався чорногорами. Січовики
— це богатирі, наділені велетенською
силою та надприродними якостями й
уміннями: «запорожці дванадцятьма
мовами вміли говорити, з води могли
сухими виходити. Коли треба, вміли
на людей і сон насилати, й туман на­
пускати, вміли й у річки переливати­
ся. Вони мали в себе такі дзеркала,
що, дивлячись у них, за тисячу верст
бачили, що воно в світі робиться…*.
Велика частина козацьких легенд
присвячена конкретним історичним
постатям (кошовий Сірко, Семен
Палій, Морозенко, Богдан Хмель­
ницький, Ґалаґан…)
Надприродною силою наділялися
ватажки селянських повстань різ­
ного часу І. Ґонта, М. Залізняк,
У. Кармелюк, О. Довбуш, Л. Коби­
лиця, Н. Махно.
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРА ТУРА
До нас дійшли легенди, де героями
виступають не воїни чи народні ва­
тажки, а відомі письменники, архі­
тектори церков, малярі.
У фонді цього жанру наявна знач­
на кількість мандрівних сюжетів та
мотивів національного епосу інших
народів. Таким, на думку вчених, є
сюжет легенди «Про Марка Прокля­
того* — чоловіка покараного за
тяжкі земні гріхи так, що його не
приймає ні земля, ні небо, і він му­
сить вічно спокутувати свою вину.
Відомі також оповіді про Г. Сково­
роду, Т. Шевченка, Д. Яворницько-
го, які в уяві народу володіють не ли­
ше мудрістю, а й магічною силою.