Билини (старини) — героїчний
епос Київської Русі, який виник на
основі абсолютно конкретних істо­
ричних подій. Через татаро-мон-
гольський гніт Х ІІІ-Х ІУ ст. скоморо­
хи занесли ці пісні на окраїнні землі
княжої держави (Новгородська зем­
ля й прилеглі території), звідки вони
поширилися на Урал і в Сибір. В Ук­
раїні на зміну цьому старовинному
епосові прийшли козацькі думи,
пісні, легенди про боротьбу з турець­
кими, татарськими й польськими за­
войовниками в ХУ І-Х УІІ ст. Головні
персонажі билин — Ілля Муромець,
Олексій Попович, Добриня, Гліб Во-
лодієвич та інші — є історичними
особами, їхні імена зафіксовані в
«Повісті временних літ*, інших хро­
ніках та рукописних документах того
часу. Ці ж образи побутують в інших
жанрах українського фольклору (ба­
ладах, думах, легендах, казках,
піснях).
Билинний епос поділяють на кіль­
ка груп, які виокремлюються на ос­
нові трьох принципів: хронологічного
__________ Усна народна творчість
463
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
(час подій), географічного (місця по­
дій) і тематичного (самі події й
спосіб їх зображення).
Найвідомішим героєм київського
циклу є Ілля Муромець. Його ім’я
згадується і в епосі інших народів,
що свідчить про популярність богати­
ря Іллі не тільки в межах Русі.
У билинах про Іллю Муромця
чітко простежується ідея християн­
ства. Він не був богатирем з дитин­
ства. У билині «Ізцілення Іллі»
йдеться про те, що він до ЗО років
«сиднем сидів» — був паралізований.
Вилікували його каліки перехожі —
прочани до святих місць, що во­
лодіють християнським даром чудес­
ного зцілення. Перші діяння Іллі
після видужання — селянська робота
на землі, корчування лісу під поле.
Так випробовується його богатирська
сила, і тільки тоді він готовий до
поєдинку з ворогом. У першій билині
про його військові подвиги «Ілля і
Соловей-розбійник» Ілля отримує від
батьків наказ творити тільки добро й
сам вибирає, чому присвятити своє
життя: послужити князеві Володи­
миру вірою-правдою, постояти за
віру християнську.
Композиція билин усталена. Кож­
на билина ділиться на три частини:
зачин (за сп ів), виклад і кінцівку
(іс х о д ).
Зачин і кінцівка мають спеціально
вироблені поетичні форми й творять
певне обрамлення. Поет ична жовп
цього жанру характеризується вжи­
ванням постійних епіт ет ів (чисте
поле, ясне сонце), порівнянь (багатоз
них гіперболічні, наприклад, богатир
б’є ворогів, мов траву косить), мета­
фор (заспівала тятива, розгорівся
бенкет), паралелізм ів (коли внут­
рішній світ людини порівнюється з
явищами природи, як-от: «на заході
красне сонечко — на відході життя
дівиче»). Важ ливу роль відіграє
гіперболізація та ідеалізація героїв.
Билинний вірш побудований за за­
конами народного тонічного віршу­
вання. Він виконується н аспівною
мовою {речит ат ивом). Б илин ам
властиве римування, але рима часто
тільки віддалено співзвучна.
У давнину билини виконували в
супроводі струнного музичного ін­
струмента (найчастіше гуслів), але 3
часом цей компонент утратився.