Поширеним жанром героїчного по­
етичного епосу українського народу є
історичні пісні — ліро-епічні твори
про конкретні чи типові історичні
події, відомих історичних осіб та
безіменних героїв, чиє життя й учин­
ки пов’язані з подіями суспільно-
політичного життя. В історичних
піснях відтворено дух певної історич­
ної епохи.
Виникнення історичних пісень ок­
реслюють Х У -Х У І ст., пов’язуючи їх
з боротьбою українського народу про­
ти турецьких і татарських загарбни­
ків. Пісні ці, у переважній більшості,
змальовують загальну картину бо­
ротьби, у них виступають збірні герої.
Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити:
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти,
Котрі молодії —
У полон забрато.
Пісні пізнішого походження міс­
тять більше конкретно-історичних
Деталей. У X V II ст. створено чимало
історичних пісень про козацько-
польські війни, події 1648-1654 рр.
Доби Хмельниччини. У них оспівано:
‘ конкретні битви під Корсунем («За
світ встали козаченьки»), Збара­
жем («О й що то за хиж ка»), під
Берестечком («Висипали козачень­
ки високії гори»);
• подвиги історичних осіб, централь­
не місце серед яких займає постать
гетьмана Хмельницького («Ч и не
той то хміль», «Гей не дивуйтесь,
добрії люди»), а також його спо­
движників Кривоноса («О й усе луж ­
ком та все бережком»), Нечая («О й
з-за гори високої»), Богуна («О й
з-за гори чорна хмара»), Морозен­
ка («Ой Морозе, М орозенку»). Ці
пісні передають козацький дух, ба­
жання волі й перемоги. Вони співа­
ються переважно в ритмі маршу та
є похідними піснями.
Усна народна творчість анонімна,
але інколи час повертає народові ім’я
автора фольклорних творів. Так ста­
лося з напівлегендарною Марусею
Чураївною, складальницею пісень з
Полтави (середина X V II ст.). Уваж а­
ють, що саме вона створила такі пер­
лини, як «За світ встали козачень­
ки», «Ой не ходи Грицю», «Віють
вітри, віють буйні». Першу з них
узяв Микола Лисенко до опери «Т а­
рас Бульба», друга надихнула М и­
хайла Старицького на створення ві­
домої драми, а Ольгу Кобилянську —
повісті «У неділю рано зілля копа­
ла», третю виконує Наталка Полтавка
в однойменній п’єсі Івана К отля­
ревського. М. Стельмах писав: «П о ­
гортайте сторінки сивих віків, вчи-
467
І ііігййптііііііі
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРА ТУРА
тайтеся в прості і хвилюючі слова
пісень, віднайдіть золоті ключі ме­
лодій — і вам відкриється багато пое­
тичних таємниць, ви почуєте голоси
творців, імена яких розгубила іс­
торія, та так розгубила, що вже нав­
ряд чи й знайдемо багатьох сіячів,
чия поетична нива, ставши народ­
ною, квітує й сьогодні…»
І тільки іноді, крізь тумани часу,
окреслиться схожа на легенду пос­
тать творця.
Найпізніша група пісень козацько­
го циклу віддзеркалює гноблення Ук­
раїни московським царатом після Пе­
реяславської угоди.
До неї належать пісні:
• про нарікання на нерозважливий
союз з Москвою, що «занапастив
Польш у ще й нашу Вкраїну» («А
вже років двісті»), на московських
царів: Петра, «змію-Катерину»,
що сплюндрували козацький край,
на надмірну довіру козацьких ота­
манів до загарбників («О й ви
хлопці-запорож ці», «Гей на біду,
на гор е»);
> про московську неволю, де основни­
ми мотивами є загибель козаків у за­
гарбницьких російських війнах чи
смерть на «канальських» роботах у
болотах Петербурга («У Глухові, у
гор оді», «Ой з-за гори чорна хма­
р а », «Од Києва до Пітера мостили
м ости » та ін.);
• про події Руїни — Підступне зни­
щення 1775 року Запорізької Січі
руйнування козацької України й
розсіювання козаків за Дунай, на
Кубань, запровадження рекрутчи­
ни, кріпацтва («Добре було, добре
було», «В илітали орли», «Гей
віють вітри» та ін.). Наприклад:
Ой Боже наш милостивий,
помилуй нас з неба,
Зруйнували Запорожжя —
колись буде треба,
Ой з-за низу, з-за лиману вітер
повіває,
Уже москаль Запорожжя кругом
облягає.
Ой облягши кругом Січі,
покопали шанці,
Заплакали запорожці
в неділеньку вранці.
Московськії генерали церкви
руйнували,
Запорожці в чистім полі,
як орли, літали-
Як зазначав М. Костомаров, *У
піснях про зруйнування Січі чуємо
похоронні наспіви над тим староУ
раїнським козацтвом, яке, послу
живши органом відродження РУс1′
тепер мусило було згаснути, як 8
потрібний залиш ок попередньо1,0
періоду народного життя. Гірк°т ’
але без відчаю пронизує ці пісні*1
Іще одну тематичну групу
лять історичні пісні періоду
стан00
Колії®’
щини та Гайдамаччини дрУго1
цоЛ°’
468
А
Усна народна творчість
вини Х У И -Х У ІІІ ст. На Право­
бережній Україні козацькі полки
очолив Семен Палій, який почав ви­
ганяти магнатські родини із земель,
окупованих Польщею. Так почалася
народна боротьба, відома в історії під
назвою гайдамацького руху.
У другій половині X V III ст. гайда­
мацький рух переріс у велике народ­
но-визвольне повстання, відоме під
назвою «Коліївщина».
Цієї події торкнулися:
• гайдамацька пісня «Годі, коню, в
стайні спати» (пісня про Семена
Палія);
• пісні про Коліївщину ( «Максим ко­
зак Залізняк», «Ой наварили ляхи
пива» (пісня про Івана Ґонту),
«Виїхав Ґонта та із Умані», «Ой за­
думали та преславні хлопці» та ін.).
Гайдамацький рух мав великий
вплив на національне піднесення по
всій Україні. Проти польської неволі
на західноукраїнських землях боро­
лись месники-опришки. Найбільшого
розмаху цей рух набув у 30-40-х рр.
XVIII ст., коли його очолив Олекса
Довбуш. Тому до пісень другої поло­
вини Х У ІІ-Х У ІИ ст. належать оп-
Ришківські пісні («Ой попід гай зеле­
ненький ходить Довбуш молодень­
кий», «Течуть води Черемоше»).
Помітною сторінкою в українсько­
му фольклорі стали пісні про селян­
ські повстання (на Поділлі — під про­
водом Устима Кармалюка, на Буко­
вині — Лук’яна Кобилиці) — «За
Сибіром сонце сходить», «Ой іде Кар-
малюк долиною», «Кармалюка я вро­
дився», «Ой у моїм город очку копана
криниця» (пісня про Лук’яна Коби­
лицю), «Ой шумить Черемош», «По­
слухайте, люди добрі», «Гей то не
вітер, то не буря» та ін.
Тематично та характером зобра­
ження подій гайдамацькі, опришків-
ські пісні, пісні про Устима Карма­
люка, Лук’яна Кобилицю споріднені.
У них зроблено головний наголос на
оспівуванні численних подвигів на­
родних ватажків, рис їхнього харак­
теру: мужності, відваги, непідкуп­
ності. Чітко виділяються в текстах
легендарні епізоди з їхнього життя,
як-от: утеча з полону, з в’язниці, пе­
ремога численного ворожого загону,
безкорислива допомога убогим селя­
нам. Поширеним у цих піснях є мо­
тив загибелі народних героїв.