Українська народна пісенність —
дорогоцінне надбання народу, нев’я­
нуча окраса його духовної культури.
Українська народна пісня — знана
й шанована в усьому світі. Один з
перших збирачів української пісні
М. Максимович зазначав, що в укра­
їнських піснях звучить душа ук­
раїнського народу і нерідко — його
істинна історія. Високу оцінку нашій
пісенності дали сотні діячів культури
різних народів. Наприклад, Лев
Толстой залишив таку глибоку й
містку оцінку нашої національної
скарбниці: «Ніякий інший народ не
виявив себе в піснях так яскраво й
гарно, як народ український». «Щас­
ливі ви, народилися серед народу з
багатою душею, народу, що вміє так
відчувати свої радощі й так чудово
виливати свої думи, свої мрії, свої
чуття заповітні. Хто має таку пісню,
тому нічого жахатися за свою бу-
ДУчність. Його час не за горами. Віри­
те чи ні, що ні одного народу простих
Пісень я не люблю так, як вашого.
Під їх музику я душею спочиваю,
^тільки в них краси і грації, стільки
ДУжого, молодого чуття й сили».
Увесь вік людину супроводять піс-
81 «від колиски до могили, бо нема
такої значної події в житті народу,
аеМа такого людського почуття, яке б
не озвалося в українській пісні чи ніж­
ністю струни, чи рокотом грому», —
говорив М. Стельмах. Народні пісні є
вагомим внеском України в загаль­
нослов’янську й світову художню
творчість. Незчисленне і розмаїте їх
багатство. Вважають, що цих творів
тільки записано понад двісті тисяч.
Пісні породжувалися подіями та
явищами суспільного життя, гро­
мадського й родинного побуту, трудо­
вою діяльністю, боротьбою проти іно­
земних загарбників, національного й
соціального гноблення та палкою лю­
бов’ю до Вітчизни. У народній пісні
майже немає розповідної основи, уся
увага зосереджена на відтворенні
внутрішнього світу людини (психіч­
ного стану, думок, бажань, надій,
страждань і т.ін.).
Усі ліричні пісні за змістом поділя­
ють на два великі розряди:
• родинно-побутові;
• суспільно-побутові.

Родинно-побутові пісні відобра­
жають особисте життя людини (ко­
хання, життя в сім’ї, родинні сто­
сунки, драми, конфлікти та ін.). У
суспільно-побутових — відображене
соціальне життя, вони відтворюють
життя не окремої особи, а певної
соціальної групи населення (козаків,
рекрутів, бурлаків, чумаків та ін.).
Окрему групу народних пісень ста­
новлять коломийки.