«Притча про сіяча». Коли сіяв сіяч,
одне зерно впало край дороги. Воно
було витоптане, птахи його повидзьо-
бували. Друге впало на кам’янистий
ґрунт — і засохло, бо не мало вологи.
Третє впало між терен, який заглу­
шив зерно, а інше попадало на добру
землю і, зійшовши, уродило стократно.
Ісус пояснює народу, що зерно —
це Боже Слово. І не кожен, хто слу­
хає, розуміє його. І приходить лука­
вий і краде посіяне в серці. Посіяне
на кам’янистому ґрунті — це той, хто
слухає з радістю, та кореня не має, бо
не постійний.
А посіяне в добрій землі — це той,
хто слухає слово і його розуміє, і плід
він приносить.
Притча про сіяча породила крила­
тий вислів «Сіяти розумне, добре,
вічне». Вона має численні інтерпре
тації у світовій літер атур і.