Поема-містерія. М іст ерія (грецьке
ту$іегіоп — таємниця, таїнство) —
західноєвропейська середньовічна
релігійна драма. У пізніший період
– різновид романтичної алегорично-
си м в о л іч н о ї поеми, для якої харак
терне поєднання фантастичного з ре
альним, таємничість, символіка, філо
софічність і тяжіння до драматизації.
У поемі відчуваються ремінісценції
з історії України доби Хмельницько
го, Петра І і Катерини II. Симво
ліка теми ускладнена. Як зауважує
С. Смаль-Стоцький, головний образ
першої частини «Три душі» — це три
України, що караються за гріхи. Пер
ша — Богданова. Злучившись із
Москвою, вона цим отруїла все живе в
собі. Несвідомість результатів Переяс
лавської ради нікого, за Шевченком,
не звільняє від відповідальності за неї.
Друга «душа» — та, що стала на боці
Петра проти Мазепи, «всякому слу
жила, годила». Рівень свідомості тих,
які не пішли за Мазепою, Шевченко
відбив означенням «недоліток». Третя
— «малоросійська» материнська Ук
раїна, що вже й не говорила, тільки
плакала. Три ворони — «інтернаці
оналістичні каналії», що користують
ся темнотою українців. Вони пророку
ють народження в Україні близнят:
Один буде, як той Ґонта
Катів катувати!
Другий буде … оце вж е наш!
Катам помагати.
Три лірники: сліпий, кривий і гор
батий, символізують каліцтво духу
— тяжкий набутий гріх України. У та
кому контексті сам образ великого
льоху втілює трагічне, але й героїчне
в історії Батьківщ ини, її приховані
сили.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: «Стоїть в селі Суботові»
Наступна: «Сон» («У всякого своя доля»)