Поема «Наймичка», написана
1845 року, стала логічним про
довження теми материнства у твор
чості Шевченка. Психологічна драма
Ганни, яка все життя спокутує гріх,
— народивши без шлюбу дитину,
підкидає сина заможним людям,—
увінчана щастям материнства, хай і
схованого від людей. Поема «Наймич
ка» передає уявлення автора про зви
чайне, людське щастя. Тут опоетизо
вано патріархальний уклад родинно
го й побутового ж иття хутірської
сім’ї, заможного та непоруйновано-
го, моральні цноти простолюду, по
тяг його до краси, до духовності.
«Краса етичного ідеалу, піднесен
ня родини як основи суспільства
роблять «Наймичку» вершинним
явищем європейських літератур»
(В. Погребенник).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: «Єретик»
Наступна: “Заповіт” («Як умру, то поховайте»)