Щуку притягли до суду, бо «вона
такеє виробляла, що у ставу ніхто
життя не мав». Іронічне ставлення до
суддівства, невіра в те, що зло може
бути покаране, простежується за ді­
ями тварин-суддів:
На той раз суддями були
Якіїсь два Осли,
Одна нікчемна Пікапа
Та два стареньких Цапа, –
Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та плохий.
І хоч Щуку вирішили повісити на
вербі, Лисичка врятувала злодійку,
бо та частенько присилала їй «то щу­
пачка, то сотеньку карасиків жи­
веньких, або линів гарненьких». Щу­
ку із ставка викинули у річку, де во­
на зможе й далі чинити сваволю.