Як зазначає В. П огребенник, ц я бай
ка є складніш ою за своїм зм істом ,
ніж зазвичай про неї писали. «В цілом у
ж байкар показав не процес п ереро
дж ення лю дини, приреченої на прези
рство, а філософськи по-сковородинів-
ськи та ліро-драм атургічно р озкр и в
оте к аяття (що не дає, проте, вороття
— це вираз із байки «Лев та М иш а»)
через придуш ення власної сутності,
відмову від свого природж еного д іл а » .
Ключ до розум іння бай ки дає п о яс
нення поетового сина, я к и й за у в а
ж ує: в основі тут реальн а істо р ія се
лянина, що вибився в ч и н о в н и к и , а
потім каявся через це.
У ліричному плані передано вн у т
рішню драму С т овпа, котри й усвідо
мив: щ аслива д ля нього була та годи
на, коли він іщ е був сам им собою
(зеленим деревом).
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: «Мірошник»
Наступна: «Журба»