Спочатку російський уряд не реа
гував на піднесення українського
руху, вважаючи його прояви суто
літературними та культурно-просвіт
німи. Проте після польського повс
тання 1863 року, яке засвідчило пож
вавлення національно-визвольних
рухів у Російській імперії, антиук
раїнські настрої почали зростати.
Невдовзі українофобія стала визна
чальною в політиці Російської імперії
щодо всього українського: мови, літе
ратури, культури, перекладів тощо.
Ознакою 70-х рр. стають обшуки,
арешти, переслідування, заборони.
Закривають недільні школи, 1862 ро
ку припинено діяльність «Основ»,
1863 року заборонено «Черниговс-
кий Листок», а самого видавця,
Л. Глібова, звільнено зі служби. Про
те для остаточного знищення ук
раїнського національного руху пот
рібен був вагоміший привід, і він
знайшовся. Останньою краплею, що
переповнила чашу великодержав
ницького терпіння, став переклад
Федором Морачевським українською
мовою Нового заповіту. І хоч перек-
I Дад був визнаний духовною комісією
як «вірний оригіналу та виконаний
добре», проте Синод, що вів боротьбу
з українською національною само
бутністю в будь-яких виявах: чи в бу
дуванні церков, чи в іконописанні —
визнав переклад Морачевського
«опасным и вредным».
У липні 1863 року міністр внут
рішніх справ Петро Валуев видав
циркуляр, у якому зазначалося, що
«никакого особенного малороссий
ского языка не было, нет и быть не
можетъ». Цей документ дістав назву
Валуєвського циркуляра. Він забо
роняв українські наукові, релігійні
та особливо педагогічні публікації.
«Малороссийским наречием» доз
волялося друкувати лише художні
твори.
Репресивні заходи щодо українсь
кої культури призводили до так зва
них «антрактів» — вимушених пе
рерв у літературному поступі. З 1863
року починається період жорстокої
реакції, одні письменники опинили
ся на засланні (наприклад, О. Ко-
ниський, П. Чубинський), а світо
глядні позиції інших змінювалися
під тиском широкомасштабної руси
фікації. На жаль, навіть патріархи
українського руху — М. Костомаров,
М. Драгоманов, М. Максимович — не
завжди могли чинити опір цим си
лам. Так з’явилася концепція про ви
нятково «домашню ужитковість» ук
раїнської літератури, літератури для
простолюду.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.