Новий довідник: Українська мова. Українська література

Валуєвський циркуляр

Спочатку російський уряд не реа­
гував на піднесення українського
руху, вважаючи його прояви суто
літературними та культурно-просвіт­
німи. Проте після польського повс­
тання 1863 року, яке засвідчило пож­
вавлення національно-визвольних
рухів у Російській імперії, антиук­
раїнські настрої почали зростати.
Невдовзі українофобія стала визна­
чальною в політиці Російської імперії
щодо всього українського: мови, літе­
ратури, культури, перекладів тощо.
Ознакою 70-х рр. стають обшуки,
арешти, переслідування, заборони.
Закривають недільні школи, 1862 ро­
ку припинено діяльність «Основ»,
1863 року заборонено «Черниговс-
кий Листок», а самого видавця,
Л. Глібова, звільнено зі служби. Про­
те для остаточного знищення ук­
раїнського національного руху пот­
рібен був вагоміший привід, і він
знайшовся. Останньою краплею, що
переповнила чашу великодержав­
ницького терпіння, став переклад
Федором Морачевським українською
мовою Нового заповіту. І хоч перек-
I Дад був визнаний духовною комісією
як «вірний оригіналу та виконаний
добре», проте Синод, що вів боротьбу
з українською національною само­
бутністю в будь-яких виявах: чи в бу­
дуванні церков, чи в іконописанні —
визнав переклад Морачевського
«опасным и вредным».
У липні 1863 року міністр внут­
рішніх справ Петро Валуев видав
циркуляр, у якому зазначалося, що
«никакого особенного малороссий­
ского языка не было, нет и быть не
можетъ». Цей документ дістав назву
Валуєвського циркуляра. Він забо­
роняв українські наукові, релігійні
та особливо педагогічні публікації.
«Малороссийским наречием» доз­
волялося друкувати лише художні
твори.
Репресивні заходи щодо українсь­
кої культури призводили до так зва­
них «антрактів» — вимушених пе­
рерв у літературному поступі. З 1863
року починається період жорстокої
реакції, одні письменники опинили­
ся на засланні (наприклад, О. Ко-
ниський, П. Чубинський), а світо­
глядні позиції інших змінювалися
під тиском широкомасштабної руси­
фікації. На жаль, навіть патріархи
українського руху — М. Костомаров,
М. Драгоманов, М. Максимович — не
завжди могли чинити опір цим си­
лам. Так з’явилася концепція про ви­
нятково «домашню ужитковість» ук­
раїнської літератури, літератури для
простолюду.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.