Написана 1905 року, поема «Мой
сей» стала відгуком на події Російсь
кої революції. У той час українські
культурні діячі покладали чималі
надії на те, що ця революція принесе
для України не лише соціальні та
політичні, а й національні зміни. По
ема заснована на біблійнім оповідан
ні про виведення пророком Мойсеєм
єврейського народу з неволі. «Основ
ною темою поеми, — пише Франко у
передмові, — я зробив смерть Мойсея
як пророка, не признаного своїм на
родом. Ся тема в такій формі не біб
лійна, а моя власна». Сподіваючись,
що революція принесе національне
визволення українському народові,
Франко намагався розв’язати пробле
му провідника, тієї політичної сили,
що мала б скеровувати народні маси,
обстоювати волю й свободу українсь
кого народу, здійснення його віковіч
них прагнень. Старозаповітний
пророк Мойсей присвятив усе своє
лситття, щоб вивести свій народ з
полону та пустелі. Сорок років він
проблукав пустелею , намагаю чись
знайти омріяну землю.
Поему розпочинає пролог — звер
нення до народу: «Народе мій, заму
чений, розбитий, мов паралітик той
на роздорожжу…». Таким було ук
раїнство на початку сторіччя: роз
шматоване, розділене між кількома
державами, п ісля кількох століть
панської неволі, воно, не маючи свого
ватажка, пророка, не знало, куди і як
рухатися. М ойсей присвятив себе
служінню народові, та доля проводиря
складна й підступна. Авірон і Датан
підбурюють народ проти Мойсея:
Ті слова про обіцяний край
Для їх слуху — се казка;
М’ясо стад їх. І масло, і сир —
Се найвищ ая ласка.
Вони навіть погрожують закидати
Мойсея камінням. Та ні погрози, ні
залякування не спинять пророка.
Мойсей усвідомлює, що найголовні-
Ще Для народу, який тільки-но під
нявся, увесь час рухатись уперед, не
Тиняючись ані на мить. Він роз
повідає народові алегоричну притчу-
казку про те, як дерева обирали собі
короля.
Ж одне з розкішних дерев: ані
кедр, ані пальма, ані рожа, ані дуб,
ані береза не погодилися служити
для захисту, честі, надії, підмоги
інших дерев:
Щоб і пан наш він був, і слуга,
І мета, і дорога.
Лише терен згодився принести себе
в жертву деревам, боронити їх, щоб
вони буяли до неба. Мойсей роз
криває алегорію казки — «виклад до
неї»:
Дерева — се народи землі,
А король у їх колі —
Божий вибранець, син і слуга
Господевої волі.
У цій притчі Франко викладає свій
погляд на пророка-вождя народу, що
прагне дістати свободу. Відданість
своєму народові, усвідомлення його
прагнень — риси, якими має бути
наділений проводир. Зневірившись у
власних силах, у подальшій боротьбі,
піддавшись намовлянням Авірона й
Датана, народ відмовляється слухати
Мойсея, вірити йому, визнавати за
свого пророка. Мойсей полишає
табір. Після розмови з Азазелем Мой
сей відчуває сумнів, чи справді він
служив своєму народові, чи не варто
було лишитися в Єгипті. За це Єгова
суворо покарав його:
А що ти усомнивсь на момент
Щодо волі моєї,
___________________ Нова література
633
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРА ТУРА
То побачивши сю вітчину,
Сам не вступиш до неї.
Франко вірить, що народ таки по
долає всі перешкоди та дістане свобо
ду. Єврейський народ у поемі Франка
знайшов у собі сили, згуртувався дов
кола нового поводиря. Це Єгошуа,
князь конюхів, що закликає: «До по
ходу!», «Дозброї!», «Добою!».
Останні рядки поеми написані в
майбутньому часі. Поет висловлює
впевненість у відродженні національ
ної самосвідомості великого, хоч і по
неволеного українськогно народу.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Іван Франко 1856-1916 рр.