Новий довідник: Українська мова. Українська література

«Перехресні стежки»

Творча історія повісті. Роки, що
передували створенню повісті «Пе­
рехресні стежки» виявилися надзви­
чайно важкими для Івана Франка:
заборона викладати у Львівському
університеті, невдалі спроби стати
послом австрійського парламенту;
«журналістська поденщина та ще и
на польській ниві» — призвели Д°
фізичної перевтоми та нервового за­
хворювання. У цей же час припи­
няється листування Ф ранка з Ольгою
Рошкевич — першим і найсильні-
шим коханням письменника. Історі
Нова література
{хВьої любові відображ ена у двох
рутках «Зів’ялого листя» та повісті
«Перехресні стежки» (кохання Рафа-
ловича та Регіни).
Любовна драма ліричного героя
збірки «Зів’яле листя» подібна до
трагічного кохан н я героя повісті.
♦Перехресні стеж ки» Іван Ф ранко
публікував протягом 1900 року в
львівському ж урналі «Літературно-
науковий вісник».
Письменник і раніш е друкував
свої твори в такий спосіб: він міг роз­
почати публікацію ще не завершено­
го твору, увесь час даючи продовжен­
ня. Щоб зацікавити читачів, змусити
чекати з нетерпінням на вихід кож ­
ного нового числа «ЛНВ», Франко в
повісті вдався навіть до детективно-
пригодницького елементу.
Публікування твору невелики­
ми частинами позначилось і на
композиції:
• вона містить порівняно невеликі,
але численні розділи (для зруч­
ності публікування в часописі);
• більшості частин притаманна неза­
вершеність , « обірваність ».
Ідейно-тематичний зміст. Голов­
уй герой повісті «Перехресні стеж ­
ки» Євген Рафалович дуже близький
авторові, він є носієм Ф ранкових на­
родницьких ідей. Саме в його вуста
письменник укладає своє розуміння
агатьох суспільних явищ , оцінку то­
гочасного ж и ття, визначення ролі
інтелігенції в соціумі тощо.
Ж иттєва мета молодого адвоката
Євгена Рафаловича полягає в зміні
соціальних і національних умов у Га­
личині. «Ідеаліст, русин, народолю­
бець і хлопоман», за характеристикою
маршалка Брикальського, Рафало­
вич прагне соціального, культурного
та політичного звільнення народу.
Задля цього головному героєві дово­
диться переборювати безліч пере­
шкод на ш ляху до поставлених цілей.
Рафалович уступає в конфлікт із
системою, оточенням та обставина­
ми, намагається подолати недовіру
селян, переживає власну драму —
втрату колишнього ідеалу. Але він
таки досягає свого: збурює мертві во­
ди повітового ж иття, здобуває довіру
селян, домагається скликання народ­
ного віча.
З-поміж двох форм політичної бо­
ротьби — революційної (ш лях повс­
тання, перевороту) та еволюційної
(ш лях реформ, законотворчої діяль­
ності) — Раф алович, я к і автор,
віддає перевагу саме другій. Основою
його програми є ідея політичної бо­
ротьби, реформування суспільства
шляхом створення такої партії, такої
сили, яка б, виражаю чи народні інте­
реси, була б впливовою в країні.
У повісті Іван Ф ранко акцентує
увагу не лиш е на соціальних, а й на
національних проблемах Галичини,
635
УКРАЇНСЬКА ЛШРА ТУРА
звертається до інтелігенції як до си­
ли, що здатна просвітити селян та
змінити їхнє життя. Проблемі слу­
жіння демократичної інтелігенції
своєму народові й присвячена повість
• Перехресні стежки*.
Це не відповідало канонам ідео­
логічно заангажованого радянського
літературознавства, яке вимагало
оспівувати лише пролетаріат і рево­
люційний шлях боротьби. Тому
повість «Перехресні стежки* трива­
лий час не вивчали в школі, на­
томість перевагу віддавали іншому
творові І. Франка — повісті «Борис­
лав сміється*, у якій ідеться про
початки організованої боротьби га­
лицького пролетаріату.
Сюжет. Повість має декілька сю­
жетних ліній:
• громадсько-політична діяльність
адвоката Євгена Рафаловича;
• особисте життя (кохання Рафало­
вича та Регіни);
• життя галицького селянина, за­
лежного від шляхти.
Ці сюжетні лінії майстерно пе­
реплітаються. Здобувши юридичну
освіту, Євген Рафалович приїздить до
провінційного галицького містечка
настільки «акустичного*, що «у од­
нім кінці чихнеш, у другім чути*, з
метою стати народним захисником,
обстоювати соціальні та національні
права галицьких селян. Забувши про
особисте щастя, він віддається гр0
мадським справам, бачить у цЬом
своє покликання. Рафалович ки
дається у вир життя: запроваджує у
своїй конторі справочинство ук.
раїнською мовою, обстоює інтереси
селян, провадить справу проти мар­
шал ка Брикальського. У цьому місті
«перехресні стежки* звели його З
давньою юнацькою любов’ю. Ще сту­
дентом він закохався в дівчину-сиро-
ту Регіну. Тітка силою видала її
заміж, і Євген, важко переживши це
розлучення, утратив надію будь-коли
побачити кохану знову. Проте та пал­
ка любов, захоплення вимріяним іде­
алом підносили його дух, заохочува­
ли до праці. Як з’ясувалося, Регіна
стала дружиною Стальського — ко­
лишнього домашнього інструктора
Євгена — «скотини в людській
подобі* і була приречена на жахливе
існування. Зустрівшися з нею, Ра­
фалович зазнає страшного розчару­
вання — він утратив ідеал. «Ся
Регіна — то була не його Регіна. То
була якась виблідла, невдатна копія
його ідеалу*. Проте давні почуття ще
жевріють у його душі, бо він про-
понує пані Стальській кинути все та
податися вдвох за море (щоправда,
говорить він це після зустрічі
селянами, обурений, розчарова
ний їхньою поведінкою, темнотою,
невдячністю). Регіна не приймає йог
пропозиці.
636
Нова література
Подальше своє ж и ття Рафалович
свідомо присвячує служ інню селя­
нам. П роїж джаю чи селами, він ба­
чить біди й кривди народні: як після
щеплення віспи п ’яницею -медиком
помирають малі діти , як аферист «ад­
вокат» здирає грош і з селян, обіцяю ­
чи звільнити їх н іх синів від страшної
,бранки». Рафалович звертається до
суду, пише статті до галицьких та
віденських ч асоп и сів, намагається
протистояти «касовій реформі*, зби­
рає народне віче.
Любовна сю ж етна лінія має тра­
гічну розв’я зк у. Зн еваж ен а, знеслав­
лена Регіна вбиває Стальського, а по­
тім гине від рук бож евільного двірни­
ка Барана. Р озв’я зк а сю ж етної лінії
боротьби досить оптимістична: Рафа-
ловича звільнено, знято несправед­
ливі звинувачення в убивстві Сталь­
ського, він сп овіщ ає старосту про
проведення народного віча й вимагає
привселюдної «регабілітації».
Із цією сю ж етною л ін ією тісно пе­
реплітається л ін ія зображ ення ж ит­
тя зубожілого селянства. Епізод із
селянином, що заблукав біля рідно­
го села, набуває для Рафаловича
символічного значення: «Чи ж це не
символ усього наш ого народу? Зм у­
чений важкою долею , він блукає, не
Можучи натрапити на свій ш лях, і
стоїть, мов оцей заблуканий селя­
нин, серед ш ляху м іж минулим і бу-
ЯУЩим, м іж ш ироким , свобідним
розвоєм і нещасним нидінням, і не
знає, куди йому йти, не має сили ані
надії дійти до цілі*. Відтепер Рафа­
лович бачить своє призначення в
служ інні народові, у боротьбі за його
права та свободу.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.