Новий довідник: Українська мова. Українська література

Роль драматургії в українському літературному та культурному житті

Криза побутово-етнографічного те­
атру та драматургії визрівала до­
сить давно. Уже Олена Пчілка в
1894-1895 рр. писала до своєї дочки
— Лесі Українки: «Тим трупам треба
щось думать, бо… їх смушевим шап­
кам публіці вже докучило аплодува­
ти» . Леся Українка як ніхто розуміла
небезпеку популізму на українській
театральній сцені й виступала проти
імітаційного народницького театру.
Драматична творчість Лесі Українки
стала викликом народницькому
тенденційному театрові. Критика її
п’єси або взагалі замовчувала, або
(як «Блакитну троянду») характери­
зувала вкрай негативно. Іван Франко,
говорячи про Лесині драми, заува­
жив, що до и здобутків вони не нале­
жать. Сама ж Леся Українка вважала
їх центром своєї творчості (вона
віддавала перевагу з-поміж усіх жан-
651
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРА ТУРА
рів саме драмі, захоплювалася твора­
ми Ібсена), тому болісно реагувала на
негативне сприйняття та замовчу­
вання своїх п’єс.
Дія в новій драмі переноситься із
зовнішнього плану на внутрішній,
ослаблюється сценічна дія, натомість
витончується психологічний образ;
реальний персонаж перетворюється
на символ. Іноді реальних персона­
жів замінюють умовні постаті тощо.
З ім’ям Лесі Українки пов’язаний
розквіт проблемно-філософської та
філософсько-психологічної драми.
Написана 1896 року п’єса «Блакитна
троянда», висвітлюючи життя україн­
ської інтелігенції, поширює темати­
ку тогочасної української драми, що
до того зображувала переважно жит­
тя селян. Невдовзі Леся Українка
визначається щодо своєї улюбленої
форми — це драматична поема. Сю­
жети вона черпає з історії різних на­
родів, міфології, античної культури,
Біблії. Особливе місце в її творчості
посідають драматичні поеми на теми
Вавилону, у яких простежується ви­
разна аналогія полону України в
Російській імперії («На руїнах», «Ва­
вилонський полон»). Віршована фор­
ма драми, майстерність композиції,
точність художніх образів і деталей,
ритмічно-інтонаційне багатство при­
таманні її драматичним творам.
Поряд з новою драмою співіснує
традиційна соціально-побутова дра­
ма, представлена Борисом ГріНЧен
ком («На громадській роботі»), ^
бов’ю Яновською («На сіножаті»),
з’являються історичні драми Михайл’
Старицького («Маруся Богуславка»)
трагедія Івана Карпенка-Карого «Сава
Чалий». Серед драматургів-симво-
лістів найяскравіше заявлена твор­
чість Василя Пачовського, Олександ­
ра Олеся, Спиридона Черкасенка.
Український народницький театр
що засвідчив свою невмирущість уп­
родовж багатьох десятиліть (він і сьо­
годні є канонізованим взірцем ук­
раїнського театрального мистецтва),
відступив на другий план.

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.