У часи хрущовської «відлиги» 0
никла могутня когорта представни
ків культури України. Це була п
780
Нова література
тужна хвиля, що засвідчила реінкар-
націю українського духу після спус­
тошливої хвилі репресій, яка мала фі­
зично й морально знищити націона­
льне відродження 20-30-х рр. XX ст.
Літературне мовчання, спричинене
страхітливим винищенням усього
українського, розірвав прихід в
українську літературу яскравих
творчих постатей М. Вінгранов-
ського, І. Драча, Л. Костенко,
Д. Павличка, В. Симоненка, Г. Тю­
тюнника та інших талановитих
представників українського «моло­
дого» відродження.
Водночас цей процес був нерозрив­
но пов’язаний з усесвітнім сплеском
літератури, образотворчого мистец­
тва, найвизначніших досягнень у сфе­
рі науки (польоти в космос, виник­
нення кібернетики, швидкий поступ
медицини тощо).
Імена митців, що залишили яск­
раві здобутки в царині української
прози загальновідомі: Михайло Сте­
льмах, Олесь Гончар, Павло Загре-
бельний, Юрій Мушкетик.
Характерним для багатьох прозо­
вих творів 60-х рр., зокрема присвя­
чених сучасності, було те, що вони
ставили в центр уваги проблеми осо­
бистості, її ролі в суспільстві та мо-
рально-духовного потенціалу. За
жанром це, найчастіше, аналітико-
психологічний, лірико-психологіч-
ний роман або повість.