Ще в античні часи розрізнялися
способи вираження художнього
змісту — три основних роди — епос,
лірика і драма. В основі епосу лежить
художньо освоєна подія, в основі
лірики — переживання особистості,
а драми — дія (Гегель).
Драма (від грецького d ra m a — дія;
сц ен іч н и й т вір ) — дія, спосіб відтво
рення взаємин між людьми, їхніх дій
і вчинків не описово, а через розмови
дійових осіб — їхні монологи, діало
ги, полілоги.
Епос (від грецького epos — слово,
о п о в ід ан н я , е п іч н и й в ірш ) — розпо
відь, у найширшому розумінні слова
це будь-яке повідомлення, будь-яка
важлива інформація прозою, і не ли
ше прозою, а й віршованим текстом.
Ж анр (від французького genre —
р ід , вид, ж а н р , ст и л ь ,’ від латинсько
го genus — рід, плем’я) — тип літера
турного твору. Жанр як структурний
тип об’єднує в собі родові та видові
якості, тематичні, пафосні, компо
зиційні, образні, стильові ознаки.
Лірика (від грецького ly rik o s —
ліричний) — лірний, походить від
назви стародавнього струнного му
зичного інструмента ліри, під акомпа
немент якої виконувались пісні, що
поклали початок ліричним віршам.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Огляд розвитку літературних напрямів
Наступна: Епічні жанри