Я пам’ятаю мить єдину:
З’явилась ти, мов зблиск роси.
Як швидкоплинуче видіння,
Як геній чистої краси.
В томлінні смутку безнадійнім,
В тривогах марних без кінця
Звучав мені твій голос дивний
І риси снилися лиця.
Йшли роки. Бур порив одвічний
Колишніх мрій розсіяв рій,
І я забув твій голос ніжний
Й небесно-милий образ твій.
В глухій глуші, в пітьмі зеленій
Тягнулись дні мого буття.
Без божества і без натхнення,
Без сліз, кохання і життя.
В душі засяяло проміння:
З’явилась ти, як в ті часи.
Як швидкоплинуче видіння,
Як геній чистої краси.
І серце б’ється так шалено,
Й для нього вже воскресли знов
І божество, і шал натхнення,
Й життя, і сльози, і любов..