Багато мовознавців виникнення науки про мови
датують 1660 роком — виходом «Універсальної
граматики», інші — початком XIX ст. — появою
порівняльно-історичного мовознавства, визначаючи весь
попередній період як «донаукове» мовознавство. Погодитися
з цими твердженнями важко, оскільки чимало
важливих проблем мовознавства (наприклад, походження мови,
зв’язок мови з мисленням, зв’язок мовного знака зі
значенням, взаємовідношення логічних та граматичних
категорій, виділення частин мови і членів речення та ін.)
були предметом вивчення ще в далекому минулому.
У давньому мовознавстві виділяють чотири наукові
традиції: давньоіндійську, давньокитайську,
класичну, арабську.