Прощай, забрьохана Росіє,
Рабів країно і панів.
І ви, мундири голубії
Тривожних і похмурих днів.
Я тут, за Кавказом високим,
Від царських сховаюся слуг.
Від їх всевидющого ока,
Від їх нашорошених вух..