Дистрибутивний аналіз перебуває в тісному зв’язку
з методикою безпосередніх складників.
Методика безпосередніх складників (БС) — прийом подання
словотвірної структури слова і синтаксичної структури
словосполучення та речення у вигляді ієрархії складових елементів.
Основні принципи методики БС, як і
дистрибутивного аналізу, були сформульовані Л. Блумфільдом, а далі
розроблені представниками дескриптивної лінгвістики
К. Пайком, Ч. Хоккетом, Р. Уеллзом і С. Четменом.
В основу аналізу за БС покладено поступове
членування висловлення на бінарні складники, яке
продовжується доти, доки не залишаться неподільні
елементи (кінцеві складники). Речення (коли йдеться про
аналіз за БС на синтаксичному рівні) поступово
згортається до «ядерної» одиниці, тобто одиниці, яка лежить
в основі його будови. У членуванні речення, як і сло-
восполучення, дотримуються принципу: один із БС
повинен бути ядром членованої конструкції, а інший —
периферійним елементом. Так, скажімо, у
словосполученні моя книжка слово книжка — ядро, а моя —
периферійний (маргінальний) елемент, у
словосполученні написати листа дієслово написати — ядро, а
листа — маргінал.
Аналіз за БС ґрунтується на таких строгих
правилах: 1) кожен раз дозволяється зробити тільки
одне членування; 2) у процесі поділу не допускається
перестановка складників; 3) у кожному членуванні
береться до уваги тільки результат останнього
членування.
Процес аналізу за БС продемонструємо на реченні
Маленька дівчинка їсть велике яблуко. Членування
речення починається з виділення найтісніше
пов’язаних між собою складників, тобто з блоків, які
лежать в основі структурної будови речення.
Найтіснішими блоками тут є маленька дівчинка (перший
поділ) і велике яблуко (другий поділ). Далі виділяємо
групу присудка їсть велике яблуко, тому що на
цьому етапі членування (третій етап) цей блок є
найтіснішим, адже словосполучення велике яблуко в цілому
підпорядковане присудкові — дієслову їсть. Нарешті
(четвертий етап) групу підмета об’єднуємо з групою
присудка. Результати аналізу за БС прийнято
зображати схематично під аналізованою структурою.
Графічно аналіз наведеного вище речення матиме такий
вигляд:
Маленька дівчинка їсть велике яблуко

Окремо від аналізованого речення результат
аналізу зображують у вигляді дерева:
Аналіз за БС перекладу цього речення англійською
мовою матиме дещо інший вигляд через наявність тут
артикля:

Коли ж усувати складники у послідовності їх
виділення і залишити останні два складники, то
отримаємо ядерну структуру дівчинка їсть (§ігІ еаіз).
Слід зазначити, що деякі засновки методики БС є
надто жорсткими. Тому дотримуватися бінарного
поділу не завжди можливо. У мові є слова і конструкції,
які поділяються не на дві, а на три частини, наприклад:
при-мор’-я, сад і город.
Таким чином, аналіз за БС є основним прийомом
сегментації мовного матеріалу і виділення
фундаментальних одиниць, які конструюють модель мови, а
також визначення ієрархії складників у словах,
словосполученнях і реченнях. Практичне застосування
цей аналіз має в системах автоматичного перекладу
для синтаксичного аналізу і синтезу речень
(згортання і розгортання за БС). Використовують його і в
лінгводидактиці. До речі, він і зародився як
негативна реакція на практикований у школах
синтаксичний розбір речень. На думку основоположників
методики БС та деяких їхніх послідовників,
синтаксичний аналіз речення за його членами є недостатньо
ефективним. Скажімо, в реченні Життя учителя в
селі стало цікавим член в селі можна
інтерпретувати як обставину, означення і навіть як додаток
залежно від того, як буде поставлено запитання (життя
де, життя яке чи життя в чому?). Саме тому
представники дескриптивізму вважали за необхідне
замінити традиційний розбір речення за його членами
аналізом за БС, який, за їхнім переконанням,
розкриває послідовність процесу породження речення чи
слова й показує внутрішню підпорядкованість їх
складників.
Методика аналізу за БС і до її теоретичного
обґрунтування мала стійкі традиції в європейських школах,
тільки вона подавалась як структурні схеми
складного речення і як членування слова на твірну і похідну
основу. Так, речення типу Настала довгождана вес-
на, і зацвіли київські каштани, які давно стали
символом нашої столиці має таку структурну схему:
Вона читається так: підрядна частина які давно стали
символом нашої столиці приєднується до головної
зацвіли київські каштани, а уже цей цілий блок
приєднується сурядним зв’язком до частини настала
довгождана весна.
Аналіз за БС дає змогу наочно показати послідовні
ланки (й етапи) механізму творення слова. Так, слово
спіднизу утворене не від с- + піднизу чи спідниз + -у, а
з двох частин спід + низу, які в свою чергу також
складаються з двох морфем:
с п і д н и з[у|

Алгоритм творення російського слова учительство-
вать графічно може бути зображений у такий спосіб:
учительствовать

Цю схему розшифровують так: від кореня уч-
утворене слово учить, яке стало твірною основою для
похідного учитель (учи + тель), від слова учитель за
допомогою суфікса -ство утворений дериват
учительство, а від нього за допомогою суфікса -ова- та
інфінітивного постфікса -ть утворене все наведене вище слово.
Незважаючи на ефективність, методика БС має
один серйозний недолік: вона не може розв’язати
проблеми інваріантності в лінгвістичних
дослідженнях, тобто визначити, які конструкції є тотожними, а
які — ні. Так, речення Спів пташок, Вивчення мови і
Запрошення кіноактора за методикою БС матимуть
однакову структуру, яку формально можна передати,
як N„N3 (іменник у називному відмінку + іменник у
родовому відмінку). Насправді між цими фразами є
суттєві відмінності. У першому випадку маємо
родовий відмінок суб’єкта, у другому — родовий об’єкта,
а третя фраза — двозначна (не зрозуміло, хто кого
запросив — кіноактор запросив чи запросили
кіноактора).