Я знаю,
це важка відрада,
не легковажність там якась,
пахучі грона винограду
давить – аж стомиться рука.
Вино мовчить,
а роки ляжуть
в похмурім погребі, як дим,
поки сироп гарячих ягід
не зблисне
жаром золотим.
Виноторгівці – балакливі,
від них йде кругом голова.
Та я — письменник терпеливий
і бережу свої слова.
Я научився їх звучання
збирать в підвалі про запас.
Чим довше тягнеться мовчання,
тим яскравіша мова в нас..