Піднімаємося на другий поверх, і що ми бачимо? У го­ловному храмі Київської Русі присутній світський, а не тільки релігійний розпис. Це світські сюжети, хоча вони мають сакральний аспект. Перед нами зображення давньо­руського оркестру. Тут присутній навіть пневматичний ор­ган. У Київській Русі орган служив не богослужбовим інс­трументом, а військовим.

Розписи Софії завершуються музичними сценами й у північній вежі, і в південній вежі. Річ у тім, що церковний, у тому числі візантійський, православний спів — акапель- ний. А інструменти зображувалися для вираження піфаго- рейської гармонії світу. Тому коли ви бачите музиканта з інструментом, крім символічних відтінків, це має ще й від­тінок вираження гармонії світу.

Що стосується зображених тут мозаїчних орнаментів, то ресторан «Прага» у Москві прикрашений такими самими орнаментами. Ці орнаменти із шиферних плит використо­вуються і в створенні малюнка сучасних тканин.

Якщо задуматися, то минуле — це не те, що минуло. З минулим ми вступити в зв’язок не можемо, його немає, во­но пройшло. Минуле — це нереалізовані можливості, що ми реалізуємо зараз і в такий спосіб вступаємо у зв’язок з минулим.

Сергій КРИМСЬКИЙ 20-27 квітня 2001 р.

«День» дякує за сприяння в підготовці матеріалу дирек­тору Національного заповідника «Софія Київська» Нелі КУ- КОВАЛЬСЬКІЙ і завідувачці Національного музею «Софія Київська» Ользі БАРСЬКІЙ.