Володимир ПАНЧЕНКО, літературознавець:
— Нічний «десант» будівельників, які начебто мають будувати Десятинну церкву, важко назвати несподіванкою. Бо ж хіба не так само в тому ж місці, в історичному центрі Києва, без усяких передбачених законодавством дозволів «за Ющенка» з’явилася каплиця УПЦ МП? З’явилася — і стоїть. Тепер от узялися за церкву. Ну й що ж робитиме наша доблесна влада з її міліцією та іншими т.зв. правоохоронними органами? Прийме те, що відбувається, як даність? Заплющить очі на беззаконня? Цілком можливо. Адже нахабство, коли йому потурають, завжди виходить із берегів. А Віктор Янукович, якого благословив на президентство громадянин іншої держави, тільки те й робив, що потурав Московському патріархату. Навіть у Святу Софію допустив для богослужіння» чого не робив жоден із попередніх президентів.
Маємо ще одну провокацію, яку я не розглядаю інакше, як частину великого сценарію поглинання України Росією. Поки що влада цій експансії не протидіє. Гуманітарна політика реально віддана Табачнику, Гуманітарна ж рада при Президентові України (де сидять Б. Олійник, І. Драч, Д. Стус) ніяких «стратегій» не озвучувала, мовчки підігруючи спробам оголосити Україну частиною «Русского мира». Але в зв’язку з ситуацією навколо Десятинної церкви мав би висловити свою позицію і Олександр Попов — не Черновецький же зі свого «прекрасного дальока» коментуватиме малозрозумілі йому матерії…
У мене давно таке відчуття, що щодо України здійснюється спецоперація з багатьма гравцями. УПЦ МП — один із них. Педалювати церковне питання вигідно тим, хто хоче розколо-
ти країну. Та й символіка — річ архіважлива: будівництво Десятинної церкви УПЦ МП означатиме привласнення історії Київської Русі.
Може, ще є якісь державні голови, які розуміють, що це — згубний шлях для України? Якщо їх немає, треба, щоб своє слово сказала громадськість. Бо інакше дослідники новітньої історії з’ясовуватимуть питання, чому після 20 років існування зникла така держава, як Україна.