***
Коли кричить вечірня птиця
Забутим жахом допізна –
Душа відгукнутись боїться:
Вона бажає буть одна.
Та дико чути їй одвіку
Ридання вітру, хриплі й злі.
Іще й приймать за чоловіка
Дорожній кущ у темній млі..
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Ідучи на дорогу, душа озирнулась
Наступна: Ця ось пісня не нашого краю