По прибутті до Переяслава боярину Бутурліну довелося чекати початку переговорів з гетьманом Хмельницьким ще цілий тиждень. Причина була досить поважна. Повернувшись після Жванецької кампанії, Богдан нарешті отримав можливість із належними християнськими почестями провести в останню путь тіло старшого сина Тимоша, котрий загинув на молдавській землі ще кілька місяців тому. Після ж траурних церемоній у Чигирині гетьман ще на деякий час затримався на дніпровському перевозі поблизу Домонтова — річка вкрилася кригою, але недостатньо міцною, щоб втримати карету гетьмана.
До Переяслава Хмельницький прибув лише пізно ввечері б січня. Наступного дня до міста приїхали генеральний писар Іван Виговський та інші старшини. Лише увечері 7 січня і відбулася перша неформальна зустріч Хмельницького, котрого супроводжували Виговський і Тетеря, з боярином Бутурлі- ним, на якій було узгоджено процедуру проголошення переходу України під протекцію царя. Боярин запропонував про-
вести процедуру передачі гетьману царської грамоти у дворі тієї садиби, де він зупинився на постій. Уже в соборній церкві міста політичний акт прийняття України під царську зверхність мав би отримати закріплення присягою, а по її завершенні Хмельницького буде пожалувано булавою та прапором.
Гетьман проти такого сценарію розвитку подій не мав жодних заперечень. Єдине, що Хмельницький до нього додав, так це пропозицію про скликання вранці наступного дня старшинської ради, на якій він волів би ознайомити полковників зі своїм наміром «учинитися під високою царською рукою». Решта пунктів програми — вручення грамоти царя, приведення старшини до присяги та передача царських інсигнацій — мали залишитися в силі.