Наливаються соком яблука,
а від трав стоїть пахучий чад.
Ну не сад – а справжній ярмарок
чарівних, із рум’янцем дівчат.
Дихаючи ніжним ароматом
і трави торкнувши бубонець,
я іду ставним пісенним сватом –
чорнобровий бравий молодець.
Я іду, а вітер б’є з розмаху.
На плечі – дзвінких пісень сума.
І виходить, мов привітна сваха,
назустріч мені Осінь сама….