Близько XV ст. до н. е. (приблизно) — відгалуження праслов’янських племен від індоєвропейського масиву.
VIII — III ст. до н. е. — скіфи в Причорномор’ї.
VI — IV ст. до н. е. — утворення праслов’янських («сколотських») племінних союзів у Середньому Придніпров’ї.
III ст. до н. е. — просування сарматських племен до Дніпра.
IV ст. н. е. — вторгнення гунів у Східну Європу.
V ст. н. е. — гунський племінний союз під владою Аттіли.
Кінець V — початок VI ст. н. е. (приблизно) — доба, коли владарював знаменитий літописний князь Кий.
VI ст. — велике розселення слов’ян. Проникнення слов’ян («славинів») на Балкани. Утворення майбутнього ядра полянської (Києво-Руської) держави.
860 р. (за літописними свідченнями) — перший похід Ас- кольда на Константинополь.
866 р. — прийняття християнства на Русі за часів Ас- кольда.
Кінець IX ст. — з’явилися скандинавські загони (варяги) в Київській Русі.
882 р. — захоплення Києва князем Олегом. Убивство Ас- кольда.
Близько 882 — 912 pp. — князювання Олега.
912 — 945 pp. — князювання Ігоря.
945 — 964 pp. — правління княгині Ольги.
964 — 972 pp. — правління Святослава та його походи: розгром Хазарії, війна з Візантією за Балкани, підкорення численних східнослов’янських племен.
980 — 1015 pp. — правління Володимира Святославича (святого).
988 р. — офіційна дата повторного й остаточного хрещення Русі.
1019 — 1054 pp. — правління князя Ярослава Мудрого. Період найбільшого розквіту Давньоруської (Української) держави.
1037 р. (за уточненими даними — 1011 р.) — побудова Со- фіївського собору в Києві.
1068 р. — напад половців на Русь. Повстання в Києві.
1078 — 1093 pp. — правління князя Всеволода Ярославича в Києві.
1097 — 1103 pp. — з’їзди давньоруських князів (Любецький, Долобський, Витичівський тощо) для припинення міжусобних чвар.
Початок XII ст. — створення розгорнутої, докладної редакції «Руської Правди».
Близько 1113 — 1118 pp. — літопис Нестора («Повість минулих літ»).
1113 p. — повстання в Києві.
1113 — 1125 pp. — правління Володимира Мономаха — останнього «централізованого» князя Київської Русі.
ЗО — 40-ві pp. XIII ст. — фактичний розпад Київської Русі на окремі удільні князівства.
Тоді ж — виокремлення Володимиро-Суздальського князівства; початок консолідації ядра майбутнього російського (московського) народу (за князя Юрія Долгорукого).
1147 p. — перша літописна згадка про містечко Москва.
1152 — 1187 pp. — правління князя Ярослава Осмомисла в Галичі.
1157 — 1174 pp. — правління князя Володимиро-Суздальського Андрія Боголюбського.
Березень 1169 р. — руйнування Києва військами Андрія Боголюбського.
1185 р. — похід Ігоря Святославича на половців; тоді ж — створення «Слова о полку Ігоревім».
1199 — 1205 pp. — правління Романа Мстиславича Галицького.
1216 р. — Липицька битва між володимиро-суздальцями та новгородцями.
1223 р. — битва руських князів із монголо-татарами на річці Калка.
1237 — 1241 pp. — Батиєва навала на Русь.
1219 — 1264 pp. — правління Данила Галицького (князя, згодом короля).
40 — 50-ті роки XIII ст. — подорожі Олександра Невсько- го та Данила Галицького до Золотої Орди.
1256 р. — перша літописна згадка про Львів.
1258 — 1259 pp. — ординський перепис володимиро-суз- дальських та новгородських земель, чому активно сприяв Олександр Невський.
1264 — 1302 pp. (приблизно) — правління князя Льва Даниловича Галицького.
1263 — 1303 pp. — князь Данило Олександрович володарює в Москві.
1300 р. — переїзд митрополита Петра з Києва у Володи- мир-на-Клязьмі.
1301 р. — початок територіального розширення Москви (приєднання Коломни, 1302 р. — Переяслава).
1316 — 1341 pp. — княжіння Гедиміна в Литві.
1327 р. — антитатарське повстання в Твері; посилення Москви внаслідок її лояльної щодо Золотої Орди позиції.
20 — 40-ві pp. XIV ст. — фатальне послаблення Галицько-Волинського князівства, унаслідок чого 1349 р. його захопив польський король Казимир.
1362 р. — битва на Синіх Водах; перемога Великого Князя Литовсько-Руського Ольгерда (1345 — 1377 pp.) над монголо-татарським військом, унаслідок чого значна частина придніпровських українських земель увійшла до складу цього Великого Князівства.