АҐІТП’ЄСА — п’єса, в якій увага публіки
приверталася ло певної сой. чи політ, ситуації,
пропагувалися певні соц.. ілеологічні й політ.
питання. Як жанр А, оформилась у 20-тих рр. XX
ст. і тісно пов’язана з політ, театром, театром
агітпропа.
А. генетично пов’язана з єзуїтським театром
бароко, аутосакраментальним ісп. театром’тошо.
Хоча первні агітації й пропаганди в драм. тв.
зустрічалися ше раніше — починаючи з часів
Арістотеля.
А. радикальна у намаганні слугувати політ,
інструментом ідеології, яка або знаходиться в
опозиції до влади (США, Німеччина), або прямо
пропагується владою (СРСР 1920-х рр.). В А., як
правило, виражена ліва ідеологія: критика
панування буржуазії, поширення марксизму,
побудова нов. сусп-ва. Текст є лише засобом
активізації політ, свідомості глядача, його
посилюють максимально ясні драматургійні й
сценічні прийоми та засоби (написи, плакати,
кінокадри тошо). Сюжетним матеріалом переважно
є обробки вже готовкх сюжетів, їх монтаж, огляд
інформаційних повідомлень, яким надана
драматургійна форма. Проте саме зв’язок А. з
політ, дійсністю переводить її з худож., естет,
площини в ідеологічну, соціологічну площину.
За своїм ‘надзавданням” до А. близькі деякі
тв. театру маяковсько-брехтівської течії, “Мухи”
Ж.П.Сартра. “Стан облоги” А.Камю та ін.
Андрій Близнюк