АИРЕН — мал. жанр вірм. поезії:
п’ятнадцятискладовий цезурований чотиривірш з
моноримою (інколи складається з кількох
чотиривіршів). Змістовно й формально А.
закорінений у фольклорі, у творчості ашугів. В л-
рі відомий з X ст. в Григора Нарекапі. Найвищим
досягненням жанру є А,, що їх традиція приписує
варпету Наапету Кучакові (XVI ст.), З поетів XX
ст. А. творили В.Давтян, С.Капутикян, Н.Сагінян.
А. бувають любовні, філос., морально-повчальні.
Особливу тематичну частину складають блукацькї
пісні (гаріба). Використовуючи бібл. та трад. бл-
сх. мотиви, А. визначаються стислістю,
філософічністю, психол. точністю. Основний сенс
міститься в останньому рядкові. А. вважають
функціональним відповідником європ. сонету
Анатолій Волков