АЙТИС (від казах, айту — розповідати) — трад.
змагання, поет, турнір з елементами нар. драми
казах, акинів. Учасник такого турніру зветься
айтиг. У старовину А. відбувалися в урочистій
обстановці, айтиги надягали пишнобарвне
убрання. Тепер урочистість зменшилась, але А.
зберігає видовищний характер. Виконання
супроводжується рухами (домбра підноситься над
головою, окручується навколо тулуба), виразними
жестами та мімікою. Участь у А. вимагає знання
трад. поезії. Так, пісня айтига має складатися з
двадцяти чотирьох чотиривіршів: шість строф —
вихваляння орудника свята, три — двох сусідок
айтига, шість — речей і худоби, далі три гумор,
строфи, п’ять — виспівували кохання. Заключна
строфа має являти анациклічний вірш, тобто такий,
який можна продекламувати з поч. до кін! й
навпаки, не змінюючи порядку слів. Ін. вид А.: один
айтиг кидає поет, виклик, другий його приймає,
експромтом відповідає. Це вимагає швидкої
реакції. Постає своєрідний пісенно-драм. діалог.
А. може бути змаганням між визнаними митцями,
між початківцями, між чоловіком і жінкою, між
двома дівчатами. Часто А. є засобом трад.
родового протистояння: вихваляння свого, —
приниження ін. роду. А. міг полягяти й в
обмінюванні віршованими загадками. Типол. А.
нагадує кельт, ейстеддфордн, змагання нім.
міннез інґер їв і майстерзінгерів.
Анатолій Волков