Дуб старий у відчаї померк,
Хоч і не з плохенького десятка.
Осінь з льоту листяним десантом
За одну ніч окупувала сквер.
Йдуть над містом хмари у накат,
І відносить вітер вдалеч листя,
Наче замітає слід від істин,
Взятих у природи напрокат..