АЛОНІМ — (rpeu. alios — інший і о пута — ім’я)
або гетеронім — різновид псевдоніма, підписання
тв. неавтор. ім’ям, але чиїмось чужим справжнім ім’ям.
Причини використання А. бувають дуже різні.
1-А. — засіб містифікації.
2. А. спосіб боротьби проти несприятливих
цензурних умов. Так, коли відомому рос. літ-знавиеві
М.Бахтіну совєтська влада заборонила друкуватися,
він умовив учнів поставити свої підписи під його
монографіями: В.М.Волошинов — “Марксизм і
філософія мови” (1924), П.М.Медведев —
‘Формальний метод у літературознавстві” (1928).
3. А. як свідчення захвату ін. письменником,
або ідейно-худож. близкой! Так, нім. романтик
Гофман взяв собі ім’я Амадей через схиляння
перед генієм Амадея Моцарта. Чілієиь Нефталі
Рікардо Рейес Басуальто під враженням
“Малостранських оповідань” чес. письменника Яна
Неруди використав чес. прізвище і ісп.
антропоиім і створив А., яким підписував тв.
впродовж усього життя — Пабло Неруда. Угор,
поет Дьюла Ійєш, перебуваючи під впливом
В.Маяковського, підписав низку ранніх віршів
прізвищем рос. поета. Отже, А. може бути
свідченням міжнац. літ. взаємин.
Анатолій Волков
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: АЛКМАНОВА або АРХІЛОХОВА СТРОФА
Наступна: АЛОХРОНІЗМ