АМЕРИКАНСЬКА ШКОЛА порівн. літ-
знавсгва — наук, напрям, шо склався в США в 2-ій
пол. XIX ст. Передісторією А.ш. є 1920-30 p.p., коли
стала відчутною обмеженість клас, компа­
ративістики, шо була репрезентована т.зв
французькою школою. Виникало крит. ставлення
до її теор. настанов та до конкретних досліджень, шо
в них ці настанови уречевлювалися, до
європоцентризму, самообмежування колом основних
л-р європ регіону, до майже виключно досліджування
казусів впливів на матеріалі цих л-р. Ставало
очевидною потреба розширити рамки досліджень,
знайти засадничо нов. методологічний підхід.
Поштовхом до оновлення компаративістики
став позаліт. і позаліт-знавчий чинник, як це
неодноразово мало місце в історії науки.
Поширення фашистсько-нацистських режимів і
поч. 2-ої світ, війни спричинили численну
еміграцію європ. інтелектуалів у безпечну Америку.
На противагу Європі в Америці було визнавано
отримані в ін. країнах наук, ступені. Відсутність
нац. упередженості до науковців з ін. країн сприяло
тому, шо європ. компаративісти незабаром в
багатьох амер. ун-тах розпочали викладання
порівн. літ-знавства. Спершу це були вчені, які
працювали в річиші франц школи. Вихідці з
Європи принесли з собою знання л-р своїх країн:
чех Р.Веллек, німецьХ.Френц, італійці Р.Поджіолі,
Дж. Орсіні, поляк З.К.Фокжовський, росіянин
Г.Струве, швейцарці В.Фрідеріх і Ф.Ж ост.
Почалися пошуки нов. підходу, увиразнювалося
протистояння клас, компаративістиці. Постала
доконечність теор. обгрунтування цього підходу.
Адже фактично складався той напрям, шо згодом
дістав назву А.ш. Це відбулося 1958 на 2-ому
конгресі новоствореної Міжнар. асоціації порівн.
літ-знавства, що відбувся в ун-ті Пн. Кароліни, де
зібралися відомі дослідники не лише з США, але й
з Ст. континенту. Трад. компаративізм був гостро
критикований в доповіді Веллека “Криза порівн.
літ-знавства”: “Штучна демаркація предмету і
методики, механічна концепція джерел і впливів,
мотивація, що грунтується на культ націоналізмові,
яким би ліберальним він не був — ось симптоми
давн. кризи порівн. літ-знавства”.
На відміну від французької школи А.ш. основну
увагу приділяє не конкретним казусам міжнац.
реиепцій, але встановленню інтернац. заг.
закономірностей літ. процесу, наднац. категоріям,
таким як жанри, форми, теми, стилі, течії. У
наш час А.ш. є чи не найвагомішим напрямом у зх.
компаративістиці. З позицій цієї школи друкуються
впливові міжнар. журнали, відбуваються наук,
конгреси.
Анатолій Волков