Лексикон загального та порівняльного літературознавства

АРХАЇЗМИ

А РХА ЇЗМ И — (від грец. агсИаіоз —
стародавній) — застаріле слово або форма слова,
шо вийшли з актив, словар. фонду суч. мови. Але
поняття, які вони позначають, надалі існують. Тому
А., на відміну від історизму, завжди мас сьогочас.
синонім (або синоніми). Більшу частину А. в укр.
мові складають слов ’янізми, меншу — назви
реалій давн. та сер-віч. історії України. А., які
пов’язані з укр. Сер-віччям мало вживані внаслідок
іґнорації спершу письменниками народницького
спрямування через їх орієнтацію на просту
селянську мову, а в совєтські часи звернення до
таких А. уважалося проявом буржуазного
націоналізму. Розрізняють два типи А. По-перше,
лексичні, котрі в свою чергу мають три розряди:
1) власне лексичні — цілком застарілі: десниця,
шуйця; 2) лексично-словотвор.. шо відрізняються
від сьогочас. синонімів суфіксом: рибар —
рибалка, рибак; 3) лексико-фонетичні — різниця
в окр. звуках: піїт (а) — поет, піїтика — поетика.
По-друге, семантичні. А. — застарілі значення слів,
що активно функціонують у сьогочасній мові:
латинь — у значенні латиняни, зх-европейиі;
челядь, чернь.
На відміну від усіх ін. лексичних шарів А.
вживаються виключно як етил, засіб: 1) Для
відтворення іст. обставин і мови давн. часів, тобто
у функції історизму, напр., у повісті з Київ, часів
Б.Лепкого “Вадим”: “Кажуть, латинь понавожувала
всякого добра багато’ , або у вірш, романі
Л.Костенко “Маруся Чурай”:
Тим паче зараз, як гака розруха
Тим паче зараз при такій війні, —
Що помагає ие вгашати луха.
Як не співцями створені пісні?
2) Для створення високого, урочистого СТИЛЮ:
Що прогримів останній судний грім
Над просторами неладу і зради
І виросле залізним дубом Рим
З міцного лона Скитської Еллади
(Є.Маланюк)
3) 3 сатир.-пародійною метою. Напр., у мов.
партії Возного з “Наталки-Полтавки”
Котляревського: ““ Оная любов все — теє-то як його
— рівнясть”.
Анатолій Волков

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.