АСКЛЕПІАДОВА СТРОФА —
чотирирядкова метр, строфа, яка одержала свою
назву від імені грец. поета-епіграматиста
Александрійської епохи (II ст. до н.е.) Асклепіада з
Самоса. Містить завжди один з асклепіадових
віршів — мал. асклепіадів вірш, шо складається з
двох розділених цезурою каталектичних трохеїчно-
дактилічних триподій: або вел. асклепіадів вірш,
який має посередині хоріямб і розділяється двома
цезурами: За допомогою поєднання з ін. розмірами
(гліконічний, ферекратичний вірші) утворюються
п’ять видів A.c. Часто зустрічається в одах Горація
(моностихічним асклепіадовим віршем написана
знаменита ода “До Мельпомени’):
Звів я пам’ятник свій. Довше, ніж міль лзвінка.
Виший віл піраміл царських, простоїть він.
Дош його не роз’їсть, не сколихне взимі.
Впавши в лють, Анвіліон..
(Оли, III, ЗО, пер. А.Соломори).
До A.c. найчастіше зверталися нім. поети
Ф.Г.Клопшток, Л.К.Г.Гельті, Ф.Гьольдерлін.
А.Платен, С.Гермлін.
Петро Рихло