АТЕЛЛАНА (лат. Atellana від Atella — назви
міста в Кампанії, біля Неаполя) — жанр давн-рим.
нар. комедії, шо виник в Кампанії під впливом грец.
комедії. Буфонадні коміч. сценки розважального
характеру, які ставились після трагедії, щоб
розвіяти сумне враження і звеселити публіку.
Спочатку мали характер імпровізацій, згодом (І
ст. до н. е.) дістали літ. обробку в творчості поетів
Помпонія і Невія. Під час вистави актори
виступали в масках і говорили на місцевому
діалекті. Неодмінними атрибутами А. були чотири
постійні маски-. Макк — блазень, ловелас з
віслячими вухами; Буккон — ненажера і хвалько;
Папп — старий дурень, багатий і скупий; Досен
— горбатий псевдофілософ. балакун і хитрий
шарлатан. П’сса складалася з низки коміч. епізодів
за участю даних масок, які часом мали гостро
викривальний характер, зачіпаючи соц. та політ,
порядки сусп-ва, за що актори жорстоко
переслідувались. Інтрига була досить примітивною,
а дії відзначалися грубістю і непристойністю
словесних виразів і жестикуляції. З сер. 1 ст. до н.
е. А. почала витіснятися мімом, хоча як
розважальна нар. вистава продовжувала жити і в
добу імперії. В нов. європ. л-рі в
трансформованому вигляді відроджується в
ренесансну добу, передусім в італ, комедії масок,
яка запозичує з А. основні маски (Пульчінелла і
Брігелла, Панталоне і Дотторе), з якими типол.
споріднений чес. Кашпарек, нім. Ганс Вурст, рос.
Петрушка або деякі образи-маски укр,- вертепу,
білор. батлейки, поль. шопки.
Петро Рихло