Лексикон загального та порівняльного літературознавства

АШУГ або АШИК

АШУГ або АШИК (араб., первісно “той, хто
пристрасно любить, палає любов’ю до божества”;
з араб, перейшло до тюрк., відтак до кавк. мов) —
у Вірменії, Азербайджані, Грузії та сусідніх краях
синкретичний створювач і виконавець своїх
імпровізованих або чужих пісень у власному
супроводі на струнному інструменті: сазі (різновид
домбри), тарі (різновид гітари) або каманчі
(різновид скрипки): часом А. виступають як дасганчі
— виконавці дастанів. У мист-во А. входять і певні
театр, прийоми: пританцьовування, міміка. Деякі
А. були сліпими. Подібно до бардів, кобзарів,
майстерзіигерів. А. мали цехову організацію з
усталеними звичаями та обрядами (посвята в А.,
діалогічні виступи-змагання в майстерності,
дотепності, відгадуванні загадок). На давн.
традиції грунтується поет., муз.-композиційна й
виконавська школа А. Водночас наявний
імпровізаційний первень. Це надто вагомо при
імпровізуванні на задану тему.
Попередниками А. у Вірменії були гусаии, в
Азербайджані — озани (з Х-ХІ ст.). Назва А.
затвердилася з XVI ст. Згодом вони
професіоналізуються. Нар. пам’ять зберегла
кращих А.: напівлегендарних азерб. Кьор-Огли та
Гарібе, з XVI ст. — достовірно відомих. Деякі А.
були двомов. або й тримов.. зокрема
найславетніший Саят-Нова (бл. 1712-95), вірменин
за національністю, шо більшу частину життя провів
у Тбілісі при дворі иаря Іраклія II, вільно складав
пісні на вірм., груз. і азерб. мові. Він прищеплював
груз. поезії худож. набутки сх. поезії. Пісні Саят-
Нова мали вплив на розвиток вірм,. груз., азерб.
поезії. З лермонтовського запису (1837), можливо
зі слів М.Ф.Ахундова, азерб. казки “Ашик-Керіб”
образ А. став відомий рос. читачам.
За совєтських часів мист-во А. дістає зовн.
підтримку: прочитання та друкування їхніх тв.,
організація ансамблів і хорів А, Але все це було
підпорядковано меті партійної пропаганди. Тв. А.
цієї доби не мають жодної мист. вартості.
Анатолій Волков

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.