БАЙКІВНИЦЯ (похідне від байка) — термін
увійшов в укр. л-ру у зв’язку з появою 1922 кн.
C.Пилипенка “Байківниця”. мас збірне значення і
може вживатися стосовно зб. байок певного
автора, кн. байок низки авторів (антологіїбайки),
як визначення байкарського доробку якогось
письменника (байківниця Г.Сковороди, байківниця
Л.Глібова, байківниця М.Годованця тощо).
Юр ій Клин ’юк